
- •Національний університет харчових технологій а.М. Куц, в.М. Кошова, м.В. Білько
- •Конспект лекцій розділу “Харчові технології”
- •Київ нухт 2006
- •13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна
- •1. За хімічнім складом:
- •2. За практичним застосуванням:
- •13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання
- •13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
- •Тема 14. Технологія борошна
- •14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт
- •14.4. Зберігання борошна
- •Тема 15. Технологія круп
- •15.1. Особливості сировини для виробництва круп
- •15.2. Основні технологічні стадії виробництва крупи
- •15.3. Асортимент та показники якості круп
- •15.4. Порівняльний аналіз технологічних властивостей зерна в борошномельному та круп’яному виробництвах
- •Тема 16. Технологія комбікорМів
- •16.1. Асортимент комбікормів
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •16.2. Основна сировина для виробництва комбікормів
- •5. Побічні продукти та відходи харчових виробництв:
- •6. Сировина мінерального походження:
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •Тема 17. Технологія крохмалю та крохмалепродуктів
- •17.1. Технологія картопляного крохмалю
- •Будова і хімічний склад картоплі
- •Приймання та зберігання картоплі
- •Переробка картоплі на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.2. Технологія кукурудзяного крохмалю
- •Будова і хімічний склад зерна кукурудзи
- •Вимоги до зерна кукурудзи, яке поставляють на виробництво крохмалю
- •Приймання і зберігання кукурудзи
- •Переробка кукурудзи на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.3. Технологія крохмальної патоки
- •17.4. Технологія глюкози
- •17.5. Технологія модифікованих крохмалів з попередньо заданими властивостями
- •Тема 18. Технологія цукру
- •18.1. Сировина цукрового виробництва
- •18.2. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва цукру
- •Надходження буряків на завод і попереднє їх очищення
- •Екстракція цукру (одержання дифузійного соку)
- •Очищення соку
- •Очищення сиропу
- •Випарювання соку
- •Уварювання сиропу
- •Центрифугування
- •18.3. Відходи цукрового виробництва та їх переробка
- •Тема 19. Технологія солоду
- •19.1. Основні види солоду і його застосування у харчовій промисловості
- •Очищення і сортування зерна
- •Замочування зерна
- •Пророщування зерна
- •Сушіння солоду
- •Обробка і зберігання сухого солоду
- •19.3. Виробництво спеціальних типів солодів
- •Тема 20. Технологія пива
- •20.1. Характеристика пива як напою
- •Основні показники якості пива
- •20.2. Сировина для пива
- •20.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних процесів виробництва пива
- •Приготування пивного сусла
- •Освітлення пивного сусла
- •Охолодження сусла
- •Зброджування пивного сусла
- •Класичний спосіб
- •Сучасні і перспективні способи бродіння
- •Напівбезперервний спосіб бродіння
- •Безперервне зброджування
- •Зброджування сусла на іммобілізованих дріжджах
- •Плотне бродіння
- •Розлив пива
- •Тема 21. Технологія безалкогольних напоїв
- •21.1. Класифікація безалкогольних напоїв
- •21.2. Сировина для виробництва безалкогольних напоїв
- •21.3. Принципова технологічна схема виробництва і характеристика основних технологічних процесів безалкогольних напоїв
- •Виробництво газованих напоїв на синхронно-змішувальній установці
- •Способи підвищення біологічної стійкості напоїв
- •21.4. Технологія хлібного квасу
- •Приготування основного сусла 25% цукр. Сиропу
- •Тема 22. Технологія етилового ректифікованого і технічного спирту
- •22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві
- •22.2. Основна сировина та допоміжні матеріали спиртового виробництва
- •22.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із
- •Приймання сировини
- •Очищення сировини
- •Подрібнення сировини
- •Приготування замісу
- •Гідро-ферментативна обробка сировини
- •Зброджування сусла
- •Виділення спирту із бражки та його очищення
- •22.4. Особливості технології спирту із меляси
- •22.5. Виробництво спирту технічного і абсолютного
- •Технологія абсолютного спирту
- •Тема 23. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.2. Сировина і допоміжні матеріали для виробництва горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.3. Принципова технологічна схема виробництва горілок та характеристика основних технологічних процесів
- •Спирт ректифікований
- •Цьованого вугілля
- •23.4. Принципова технологічна схема виробництва лікеро-горілчаних напоїв та характеристика основних технологічних процесів
- •Тема 24. Технологія вина і коньяку
- •24.1. Характеристика столових вин. Найкращі представники
- •24.2. Принципово-технологічна схема виробництва білих столових сухих виноматеріалів
- •1 Фракція 2 і 3 фракція
- •24.3. Принципово технологічна схема виробництва червоних сухих столових виноматеріалів (класична технологія)
- •24.5. Характеристика основних технологічних стадій виробництва червоних сухих виноматеріалів
- •24.4. Особливості технології міцних і десертних виноматеріалів
- •1,2 Фракція 3 фракція на
- •24.6. Особливості технології плодово-ягідних вин
- •24.7. Особливості технології коньяку
- •Тема 25. Технологія рослинної олії
- •25.1. Характеристика сировини, що використовується для виробництва рослинної олії
- •25.2. Загальна технологічна схема одержання рослинної олії
- •25.5. Схема одержання рослинної олії комбінованим способом
- •25. 6. Схема повної рафінації рослинної олії
- •25.7. Використання відходів технології рослинної олії
- •25.9. Показники, норми якості і дефекти олії
- •25.10. Пакування і зберігання олії
- •Тема 26. Технологія м’яса та м’ясопродуктів
- •26.1. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •26.2. Технологія ковбас
- •26.3. Технологія м’ясних баночних консервів
- •Тема 27. Технологія молока і молочних продуктів
- •27.1 Склад і властивості молока
- •27.2. Основні технологічні операції первинної обробки молока
- •27.3. Технологія виробництва кефіру
- •27.4. Особливості виробництва сметани
- •27.5. Виробництво сиру та вершкового масла
- •27.6. Основні особливості виробництва сухих молочних продуктів
- •Тема 28. Технологія хліба
- •28.1. Загальна характеристика хлібних виробів
- •28.2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •28.3. Основна та додаткова сировина хлібопекарського виробництва
- •28.4. Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •Інші види борошна
- •Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і подальшого зберігання
- •28.5. Приготування тіста з пшеничного борошна
- •28.6. Приготування тіста з житнього і суміші житнього і пшеничного борошна
- •Експресні технології приготування житнього тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •28.7. Поліпшувачі якості хліба
- •28.8. Хвороби хліба
- •28.9. Зберігання хліба
- •Тема 29. Технологія макаронних виробів
- •29.1. Асортимент макаронних виробів та їх характеристика
- •29.2. Основні технологічні стадії виробництва макаронних виробів
- •29.3. Особливості процесу пресування, розробки та сушіння виробів
- •29.4. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •Тема 30. ТЕхнологія кондитерських виробів
- •30.1. Асортимент та сировина кондитерських виробів
- •30.2. Технологія карамелі
- •30.3. Технологія шоколаду
- •30.4. Технологія цукерок
- •30.5. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Тема 31. Технологія консервування плодів і овочів
- •Запитання для самоконтролю
- •Основна
Сучасні і перспективні способи бродіння
Сумісний спосіб зброджування пивного сусла. Всі процеси відбуваються у циліндроконічному бродильному апараті (ЦКБА). Високі вимоги до поверхні і матеріалу. Поверхня – хонінгована (найвищий рівень поліровки), щоб не було місць для інфікування. Конус має мати ухил приблизно 700, щоб відбувалося добре осідання дріжджів і вивільнення від них. Для миття є мийна голівка, оснащена спеціальним пристроєм. Миється водами – холодною і гарячою, розчинами лугу і кислоти. Для миття роблять системи СІП, автоматизовано, механізовано. Тобто для миття і дезинфекції є спеціальні відділення СІР.
У ЦКБА відбувається контроль виділення діоксиду вуглецю – внизу (візуально).
Охолодження: три оболонки на циліндричній частині і одна охолодна оболонка на конічній. Холодоагент подається знизу (льодяна вода, водно – спиртова суміш, тощо). Найбільшу питому вагу має верхня оболонка.
Бульбашки СО2 піднімають клітину наверх. В кінці процесу, температура в циліндричній частині знижується, СО2 розчиняється, дріжджі осаджуються – конвекція (яка зумовлює прискорення процесу бродіння).
У ЦКБА відбувається прискорення процесу в двічі. Бродіння і доброджування в ЦКТ – 12…14 діб (а не 8+21 = 29 діб за класичною). У ЦКБА відбувається прискорення за рахунок прискореного обміну у дріжджовій клітині.
Апарати ЦКБА мають великі розміри і місткість від 100 до 1000 м3, висота 13 м, коефіцієнт заповнення 0,8. Тривалість їх заповнення одна-дві доби. Тому треба щоб варильний цех забезпечив повне заповнення апарату ЦКБА за одну, максимум дві доби. Тобто слід провести 8…9 варок.
Переваги застосування ЦКБА:
різке скорочення процесу – в 2 рази;
механізоване миття і дезинфекція (розміри, гладка поверхня);
суттєве покращання умов праці (всі механізми, пристрої в нижній частині);
температура приміщення, де відбуваються всі процеси комфортна для людини;
зниження капітальних витрат;
ефективне використання виробничої площі;
збільшення потужності;
підвищується якість за рахунок збільшення об’єму партії пива, її якість стає стабільною (зокрема вміст СО2 збільшується за рахунок додаткового надлишкового тиску, Р = 5…7 МПа і висоти стовпа рідини). Але підвищений тиск є недобрим для дріжджів. Хімічний зв'язок здійснюється довго при дозріванні при низьких температурах. Тому тут буде менше хімічного зв’язку. Є небезпека “біжучого пива” при розливі;
вихід незв’язаного СО2 . Тому пиво перед розливом слід добре охолодити.
Прискорення процесу досягається за рахунок:
підвищеного рівня конвекції і масообміну;
збільшення норми дріжджів на бродіння;
збільшення температури бродіння (12…13.50С). Це добре для дріжджів тому що утворюється більше осадових дріжджів (не в 2 рази приріст дріжджів, а в 4…5 разів);
підвищене накопичення біомаси. Це слід враховувати при розрахунках. Для покращання життєдіяльності дріжджів у сусло додатково додають повітря, особливо на перших варках. Але дріжджі треба міняти кожні 5…6 генерацій.
Тривалість головного бродіння 4…5 діб, 1…2 доби – затухання бродіння, 5 діб останніх – дозрівання.