
- •Національний університет харчових технологій а.М. Куц, в.М. Кошова, м.В. Білько
- •Конспект лекцій розділу “Харчові технології”
- •Київ нухт 2006
- •13.1. Загальні відомості про будову і властивості зерна
- •1. За хімічнім складом:
- •2. За практичним застосуванням:
- •13.2. Процесі, що відбуваються в зернових масах під час зберігання
- •13.3. Режими і способи зберігання зернових мас
- •Тема 14. Технологія борошна
- •14.1. Асортимент борошна. Вид, тип, сорт
- •14.4. Зберігання борошна
- •Тема 15. Технологія круп
- •15.1. Особливості сировини для виробництва круп
- •15.2. Основні технологічні стадії виробництва крупи
- •15.3. Асортимент та показники якості круп
- •15.4. Порівняльний аналіз технологічних властивостей зерна в борошномельному та круп’яному виробництвах
- •Тема 16. Технологія комбікорМів
- •16.1. Асортимент комбікормів
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •16.2. Основна сировина для виробництва комбікормів
- •5. Побічні продукти та відходи харчових виробництв:
- •6. Сировина мінерального походження:
- •16.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва комбікормів
- •Тема 17. Технологія крохмалю та крохмалепродуктів
- •17.1. Технологія картопляного крохмалю
- •Будова і хімічний склад картоплі
- •Приймання та зберігання картоплі
- •Переробка картоплі на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.2. Технологія кукурудзяного крохмалю
- •Будова і хімічний склад зерна кукурудзи
- •Вимоги до зерна кукурудзи, яке поставляють на виробництво крохмалю
- •Приймання і зберігання кукурудзи
- •Переробка кукурудзи на крохмаль
- •Відходи виробництва та їх використання
- •17.3. Технологія крохмальної патоки
- •17.4. Технологія глюкози
- •17.5. Технологія модифікованих крохмалів з попередньо заданими властивостями
- •Тема 18. Технологія цукру
- •18.1. Сировина цукрового виробництва
- •18.2. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних операцій виробництва цукру
- •Надходження буряків на завод і попереднє їх очищення
- •Екстракція цукру (одержання дифузійного соку)
- •Очищення соку
- •Очищення сиропу
- •Випарювання соку
- •Уварювання сиропу
- •Центрифугування
- •18.3. Відходи цукрового виробництва та їх переробка
- •Тема 19. Технологія солоду
- •19.1. Основні види солоду і його застосування у харчовій промисловості
- •Очищення і сортування зерна
- •Замочування зерна
- •Пророщування зерна
- •Сушіння солоду
- •Обробка і зберігання сухого солоду
- •19.3. Виробництво спеціальних типів солодів
- •Тема 20. Технологія пива
- •20.1. Характеристика пива як напою
- •Основні показники якості пива
- •20.2. Сировина для пива
- •20.3. Принципова технологічна схема та характеристика основних технологічних процесів виробництва пива
- •Приготування пивного сусла
- •Освітлення пивного сусла
- •Охолодження сусла
- •Зброджування пивного сусла
- •Класичний спосіб
- •Сучасні і перспективні способи бродіння
- •Напівбезперервний спосіб бродіння
- •Безперервне зброджування
- •Зброджування сусла на іммобілізованих дріжджах
- •Плотне бродіння
- •Розлив пива
- •Тема 21. Технологія безалкогольних напоїв
- •21.1. Класифікація безалкогольних напоїв
- •21.2. Сировина для виробництва безалкогольних напоїв
- •21.3. Принципова технологічна схема виробництва і характеристика основних технологічних процесів безалкогольних напоїв
- •Виробництво газованих напоїв на синхронно-змішувальній установці
- •Способи підвищення біологічної стійкості напоїв
- •21.4. Технологія хлібного квасу
- •Приготування основного сусла 25% цукр. Сиропу
- •Тема 22. Технологія етилового ректифікованого і технічного спирту
- •22.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві
- •22.2. Основна сировина та допоміжні матеріали спиртового виробництва
- •22.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із
- •Приймання сировини
- •Очищення сировини
- •Подрібнення сировини
- •Приготування замісу
- •Гідро-ферментативна обробка сировини
- •Зброджування сусла
- •Виділення спирту із бражки та його очищення
- •22.4. Особливості технології спирту із меляси
- •22.5. Виробництво спирту технічного і абсолютного
- •Технологія абсолютного спирту
- •Тема 23. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.2. Сировина і допоміжні матеріали для виробництва горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •23.3. Принципова технологічна схема виробництва горілок та характеристика основних технологічних процесів
- •Спирт ректифікований
- •Цьованого вугілля
- •23.4. Принципова технологічна схема виробництва лікеро-горілчаних напоїв та характеристика основних технологічних процесів
- •Тема 24. Технологія вина і коньяку
- •24.1. Характеристика столових вин. Найкращі представники
- •24.2. Принципово-технологічна схема виробництва білих столових сухих виноматеріалів
- •1 Фракція 2 і 3 фракція
- •24.3. Принципово технологічна схема виробництва червоних сухих столових виноматеріалів (класична технологія)
- •24.5. Характеристика основних технологічних стадій виробництва червоних сухих виноматеріалів
- •24.4. Особливості технології міцних і десертних виноматеріалів
- •1,2 Фракція 3 фракція на
- •24.6. Особливості технології плодово-ягідних вин
- •24.7. Особливості технології коньяку
- •Тема 25. Технологія рослинної олії
- •25.1. Характеристика сировини, що використовується для виробництва рослинної олії
- •25.2. Загальна технологічна схема одержання рослинної олії
- •25.5. Схема одержання рослинної олії комбінованим способом
- •25. 6. Схема повної рафінації рослинної олії
- •25.7. Використання відходів технології рослинної олії
- •25.9. Показники, норми якості і дефекти олії
- •25.10. Пакування і зберігання олії
- •Тема 26. Технологія м’яса та м’ясопродуктів
- •26.1. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •26.2. Технологія ковбас
- •26.3. Технологія м’ясних баночних консервів
- •Тема 27. Технологія молока і молочних продуктів
- •27.1 Склад і властивості молока
- •27.2. Основні технологічні операції первинної обробки молока
- •27.3. Технологія виробництва кефіру
- •27.4. Особливості виробництва сметани
- •27.5. Виробництво сиру та вершкового масла
- •27.6. Основні особливості виробництва сухих молочних продуктів
- •Тема 28. Технологія хліба
- •28.1. Загальна характеристика хлібних виробів
- •28.2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •28.3. Основна та додаткова сировина хлібопекарського виробництва
- •28.4. Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •Інші види борошна
- •Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і подальшого зберігання
- •28.5. Приготування тіста з пшеничного борошна
- •28.6. Приготування тіста з житнього і суміші житнього і пшеничного борошна
- •Експресні технології приготування житнього тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •28.7. Поліпшувачі якості хліба
- •28.8. Хвороби хліба
- •28.9. Зберігання хліба
- •Тема 29. Технологія макаронних виробів
- •29.1. Асортимент макаронних виробів та їх характеристика
- •29.2. Основні технологічні стадії виробництва макаронних виробів
- •29.3. Особливості процесу пресування, розробки та сушіння виробів
- •29.4. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •Тема 30. ТЕхнологія кондитерських виробів
- •30.1. Асортимент та сировина кондитерських виробів
- •30.2. Технологія карамелі
- •30.3. Технологія шоколаду
- •30.4. Технологія цукерок
- •30.5. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •Тема 31. Технологія консервування плодів і овочів
- •Запитання для самоконтролю
- •Основна
Очищення соку
З бурякопереробної дільниці заводу дифузійний сік надходить до дільниці очищення соку і підготовки його до випарювання. Дифузійний сік одержують у кількості 115...130 % до маси буряків. Він містить 16...17 % сухих речовин і має слаб-кокислу реакцію (рН 6,0...6,5). 14...15 % сухих речовин припадає на частку цукрози, а решта – близько 2 % нерозчинні і розчинні нецукри. Нерозчинні нецукри мають вигляд часток кліткових стінок, що скоагульовані білками. Розчинні нецукри, що присутні в дифузійному соку, ускладнюють кристалізацію цукрози і збільшують її втрати у відходах (мелясі). Тому дифузійний сік повинен бути очищеним, тобто з нього повинні бути вилучені завислі часточки і якомога більша кількість нецукрів.
Очищення дифузійного соку – складний комплекс операцій? оброблення соку гідратом окису кальцію Са(ОН)2, дефекація вуглекислим газом С02 (сатурація), відстоювання та фільтрація соку на фільтрпресах або вакуум-фільтрах, оброблення сірчистим газом SО2 (сульфітація), відстоювання та фільтрування. Цей складний процес, що повторюється кілька разів, проводять у різноманітних апаратах: теплообмінниках, перед-дефекаторах, дефекаторах, сатураторах, сульфітаторах, відстійниках-декантаторах та фільтрах різноманітної конструкції. Необхідні для оброблення соку СаО та СО2 одержують у вапняній печі, в якій випалюється вапняк (СаСО3), що розкладається при високій температурі на СаО та СО2. Одержане випалене вапно гаситься водою в барабанах. При цьому одержують вапняне молоко. Під час гасіння відбувається реакція СаО + Н2О = Са(ОН)2.
Вапняне молоко використовують для дефекації. Під час оброблення вапном частина нецукрів утворює нерозчинні солі, які осідають, інші нецукри розкладаються вапном або коагулюють, а частина з них адсорбується на поверхні вуглекислого кальцію. На очищення витрачається близько 2,5 % СаО до маси .буряків. Надлишок вапна осаджують вуглекислим газом СО2. Для ослаблення забарвлення соку застосовують оброблення сірчистим газом, який одержують спалюванням сірки в спеціальних печах. Сульфітація також знижує в'язкість соку і стерилізує його. Тривалість сульфітації не більше 5 хв. при температурі соку 85...90° С. Незважаючи на складне оброблення соку вдається вилучити приблизно лише 35...40 % цукрів, а решта переходить у відходи виробництва – мелясу. Наявність нецукрів у соку не дає можливості вилучити весь цукор у чистому вигляді. Близько 2 % цукру переходить разом з нецукрами у мелясу. Вапно взаємодіє із соком у різноманітних напрямках. З цукрозою вапно утворює розчинні у воді сполуки С12Н22О1ІСаО. Близько 15 % цукрози у дефектованому соку міститься у формі моносахарату кальцію. Взаємодіючи з багатьма нецукрами дифузійного соку, вапно утворює осад.
Ряд кислот (щавлева, лимонна, винна, фосфорна та ін.) осаджуються. Вапно змінює кислу реакцію соку (рН 6,0...6,5) на лужну (рН 11), попереджуючи інверсію (розклад) цукрози під час нагрівання соку. Для цього досить 0,3 % СаО, але додають 2,5...3,0 % СаО для збільшення адсорбації барвників та поліпшення структури осаду. Густина вапняного молока повинна бути 1,19 кг/дм3, час дефекації — 8... 10 хв. Дефекація здійснюється в апаратах переддефекаторах і дефекаторах. Це місткості з мішалками та пристроями для введення і виведення продуктів. У зв'язку з тим що дефектований сік спрямовують до сатурації самопливом, контроль якості операції не здійснюється. Сатурація призначена для переведення вапна, яке міститься в дифузійному соку, в нерозчинний стан.
С12Н22О11СаО + СО2 = С12Н22О11 + СаСО
Під час пропускання сірчистого газу, що містить 12... 15 % сірчистого ангідриду SО2, одержують сірчисту кислоту яка є сильним відновником.
SО2 +Н2О = Н2 SО3
Тому барвники стають безбарвними. Після закінчення сульфітації сік має слабку лужну реакцію (рН 8,5). Час сульфітації 1...5 хв. Сатуратори і сульфітатори є по суті адсорберами. Використовують і додаткові засоби для очищення дифузійного соку — кізельгур (адсорбент) та іонообмінні матеріали.
Типовий технологічний процес очищення дифузійного соку можна коротко описати так. Очищений від пульпи сік подають у підігрівник, в якому він підігрівається до 85...90° С, та спрямовують на попередню дефекацію в переддефекатор. Перед цим до потоку дифузійного соку додають частину недогазованого соку І сатурації, який містить 0,3...0,5 %, СаО або нормально відгазованого соку (0,08...0,1 % СаО ).
Попередньо дефекований сік самопливом надходить у котел основної дефекації, куди за допомогою дозатора додають вапняне молоко. Потім сік надходить у котел І сатурації, де обробляється вуглекислим газом до вмісту 0,08...0,10 % СаО. Частину нефільтрованого соку І сатурації з контрольного ящика сатуратора спрямовують на переддефекацію, а останню частину насосом перекачують через підігрівник (температура 90...95° С) на фільтрування. Після цього сік надходить до збірника та на контрольні серветкові фільтри. Відфільтрований сік І сатурації, підігрітий до 100... 102° С у підігрівнику, насосом надходить у котел сатурації, де він обробляється СО2 до лужності 0,01...0,25 %, потім він надходить на фільтри, збірник та контрольні серветкові фільтри. Відфільтрований сік II сатурації спрямовують у сульфітатор самопливом, сірчистий газ із сірчаної печі охолоджують у субліматорі та вентилятором подають у нижню частину сульфітатора. Потім сульфітований сік через напірний ящик спрямовують на випарювання.