Відходи виробництва та їх використання

Мезга і клітинний сік картоплі містять в собі багато цінних поживних речовин. Так, у 38 % сухих речовинах картоплі наявні 10…11 % крохмалю, 4,5… 5,0 % клітковини, 4,5…5,0 % розчинних цукрів, 8…10 % білкових речовин, 3…3,5 % золи, 0,5…0,8 % жирів і близько 5 % інших речовин.

У клітинному соку картоплі містяться до 18 амінокислот, зокрема таких незамінних, як глютамінова і аспаргінова, гліцин, гістидин, лізин тощо.

Близько 60 % мезги використовується в сирому вигляді на корм худобі.

Клітинний сік не використовується і скидається на поля фільтрації.

Розроблено багато способів використання живильних речовин сокових вод і м’язги для виробництва кормових продуктів – сирих білкових кормів, кормових дріжджів, сухого білкового корму, згущеного картопляного екстракту і сухої картопляної мезги.

Сокові води – цінне органічне добриво. У 1000 м³ сокових вод в середньому міститься 350 кг азотних речовин, 90 кг фосфорної кислоти та 500 кг оксиду калію, а отже, їх цінність перевищує цінність 40 т гною за вмістом азоту в 1,5 рази, калію – в 2 рази, за фосфором – рівноцінні. Тому сокові води можуть бути успішно використані з метою зрошення полів і лук з метою підвищення урожайності різноманітних сільськогосподарських культур. Проте нині сокові води найчастіше скидаються на поля фільтрації як шкідливі відходи.

Скидання сокових вод у водоймища заборонено.

17.2. Технологія кукурудзяного крохмалю

Кукурудза, або маїс належить до сімейства злакових. Це – однолітня, однодомна, двостатева, вітрозапилювана рослина. Припускається, що кукурудза – найдавніша хлібна рослина Землі. Нині вона за посівними площами поступається тільки пшениці, а за валовим збором зерна – рисові.

Батьківщиною кукурудзи вважається Центральна і Південна Америка. У Європу вона була завезена моряками Христофора Колумба і здобула велику популярність в Іспанії, Італії, на Балканах, у Туреччині, а з XVIII ст. – і в Україні.

Кукурудза має товсте вузлувате стебло заввишки до 5 м з листям: близько 8 шт. у скороспілих низькорослих і до 45 шт. у пізньоспілих високорослих сортів. Довжина листка досягає 1 м, ширина – 12 см. У пазусі листків розміщуються жіночі суцвіття. На вершиш стебла знаходиться чоловіче суцвіття (султан), що дозріває раніше від жіночих на 2…4 доби, тому жіночі суцвіття запилюються пилком іншої рослини. На стеблі розвивається до чотирьох качанів (звичайно – два). Достиглий добре розвинутий качан містить до 1000 зерен загальною вагою іноді до 1 кг.

Кукурудза – рослина теплолюбна, її сіють коли температура землі на глибині 10 см досягає 10…12 °С. Сіють кукурудзу сіялками з шириною між рядками 70 см. Кращий спосіб посіву – квадратно-гніздовий. Розмір квадратів 70 х 70 см. Глибина посіву зерна 8…10 см на м'якому ґрунті й 3… 4 см – на глиняному. У гніздо висівають по одній - дві зернини. Норма висіву під час звичайного посіву – 25…35, квадратно-гніздового – 15…20 кг/га. У процесі вегетації кукурудза потребує до 300 мм опадів, а сума температур вегетаційного періоду повинна бути порядку 2700° С.

У процесі росту, а потім під час зберігання кукурудза може вражатися хворобами і шкідниками. Це в основному грибкові захворювання - суха і червона гниль, нігроспороз, бактеріоз, пліснявіння качанів, пузирчаста головка тощо. Для боротьби зі шкідниками лани обпилюють гексахлоретаном (20…30 кг на 1 га).

Вегетаційний період кукурудзи дорівнює 90…150 днів. Кукурудза –найбільш врожайна із зернових культур, середній її збір становить 3,5…5,0 т/га, проте може досягати 10 т/га і більше.

Налічується понад 10 тис. сортів і гібридів кукурудзи. Всі її сорти залежно від консистенції ендосперму зерна, ступеня розвитку його рогоподібної частини, форми і зовнішнього вигляду поділяють на такі ботанічні групи: плівчаста (тріщинувата), цукриста, крохмалисто-цукриста, крохмалиста, зубоподібна, півзубоподібна, кремниста, воскоподібна. Промислове значення мають кремниста, зубоподібна, півзубоподібна, крохмалиста.

Становлять інтерес воскоподібні сорти кукурудзи, крохмаль яких близький за властивостями до картопляного.

Для промислової переробки на крохмаль найкращою вважається кукурудза зубо- та півзубоподібного ботанічних типів. Згідно з ГОСТ 13634-90 крохмалепатоковій промисловості на промислову переробку поставляють в основному такі типи кукурудзи: І – зубоподібна жовта, II – зубоподібна біла, III – кремниста жовта, IV – кремниста біла, V – півзубоподібна жовта.