- •Судова риторика навчальний посібник
- •Isbn 966-7863-00-X
- •Наукове видання в. В. Молдован судова риторика
- •Переднє слово
- •Частина перша
- •Глава 1. Начерк історії красномовства
- •1.1. Античне красномовство
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •Академічний
- •Реферат
- •Лекційний
- •Лекція-концерт...
- •Лекція-екскурсія
- •Військовий
- •Запалювальна промова…
- •Красномовство слов'ян
- •1.3. Жанри красномовства
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •Несподіване переривання думки
- •Заздалегідь сказати про те, про що передбачається говорити пізніше
- •Засоби мовної виразності (прислів'я, приказки, гумор, яскраві образи)
- •Жести, міміка, рухи
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 3. Підготовка судової промови
- •3.1 Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4. Промова державного обвинувача
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5. Захисна промова
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. «Судові дебати»
- •6.4. «Судова промова»
- •Література
- •Частина друга
- •Глава 1. Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреєва
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка
- •Деякі правові питання процесу
- •Принцип «nullum crimen Sine lege»
- •Виконання наказу
- •Відповідальність держави і окремих осіб
- •Про поняття змови
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва ٭
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва*
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна*
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі с.І. Мельника
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі в.І. Чечка
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •2.1. Про якості оратора 1
- •Про Демосфена і Цицерона
- •2.2. Сила й краса красномовства 1
- •Добра новина
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова1
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу1
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово I музика. Музика слова1
- •2.9. Про красномовство жартома I серйозно
- •І. Докази в суперечці
- •Іі. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глупий кут.
- •2.10. Техніка мовлення1
- •Глава 3. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •3.1 Крилаті латинські вислови про слово
- •1. Аlіа соmmitепdа, аlіа соеlапdа.
- •3. Сlаvіs іп Іiпguа.
- •3.2. Юридичні афоризми римського права
- •110. Jos cogens.
- •126. Lex posterior derogat priori. Quae postea geruntur prioribus derogant.
- •146. Nasciturus pro iam nato habetur, quotiens de commodis eins agitur.
- •149. Nenio ex suo delicto meliorem suam conditionem facere potest.
- •153. Nihil consensum tam contrarium est, quam vis atque metus.
- •Глава 4. Держава і право у афоризмах, висловах, прислів’ях та приказках*
- •4.1. Право і влада в афоризмах і висловах
- •Клод Гельвецій
- •Л.Берне
- •4.2. Держава й закон у прислів’ях та приказках народів світу Умовні скорочення
- •Влада і держава
- •Права, право, закон
- •Цивільне право
- •Сімейне право.
- •Кримінальне право
- •Суд і процес
- •* Завдання *
Суд і процес
Абияка згода краще від великого суду (фр.).
Адвокат і вовк, то си брат (гал-рус.).
Адвокат, немов маляр, і з білого чорне зробить (афг.).
Бачив — не приховуй, не бачив не базікай (укр.).
Без вини суд не засудить (укр.).
Бережися, як сухот, скупого лікаря, голодного адвоката і того, хто дає поради суперникам (баск.).
Без суду не страчують (рос.).
Благо царів у правді суддів (рос.).
Бог любить праведника, а суддя наклепника (рос.).
Богатир у шані в час війни, а суддя в час тяжби (кирг.).
Брехун приводить свідків із собою (монг.).
Від злодія біда, від суду злидні (рос.).
Виконавці закону бувають страшніші, ніж сам закон (євр.).
Відділлються вовку сльози вівці (рос.).
Винного не виправдовуй, безвинного не звинувачуй (сиб.).
Винного й невинного суд не зрівняє (рос.).
Вовк позиває, вовк і судить (молд.).
Воза й адвоката треба часто мастити (укр.).
Далеко від суду — далеко від турбот (інд.).
Даремно засудити — душу погубити (рос.).
Де гроша говорять, там правда мовчить, де гроші судять, там право — в кут (укр.).
Де товариський суд, там швидко порядок наведуть (узб.).
Діло по ділу, а суд по формі (рос.).
До суду ногою, до кишені рукою (укр.).
До суду підеш — правди не знайдеш (укр.).
До суду три кроки, а із суду й за рік не дійдеш (рос.).
3а заячим слідом на ведмедя виходять (рос.).
За курку судилися — гусака неси (укр.).
За мале судитися — велике загубиш (укр.).
Заходиш до суду — двері широкі, виходиш — вузькі (ест.).
Зачепив за слово, потягнеш за справу (якут.).
З казною не судися (рос.).
З кого суддя взяв, той і правий став (укр.).
3 твоєї вини шуби не шити (рос.).
3 паном судитись — чолом об стіну битись (укр.).
З чиновником не жартуй, бо вдарить будь-яким законом (узб.).
Звинуваченнями не виправдовуються (кор.).
Зізнання — половина виправлення (фр.).
Золото хоч німе, а переробить криве на пряме (нім).
Кишеня суха, то й суддя глухий (рос.).
Кінь з вовком судився — тільки кінський хвіст лишився (латись.).
Кого тут немає, той — винний (фр.).
Коли б такий розум перед судом, як по суді (укр.).
Коли кишеня пуста, то й суддя глухий (укр.).
Коли суддею стає твій ворог, тобі нічого не залишається, як спакували речі (укр.).
Краще погано змирятись, ніж позиватись (фр.).
Краще відпустити двадцятьох винних, ніж засудити одного невинного (там.).
Краще один свідок, ніж тисяча чуток (афг.).
Ласка судді переважить закон (фр.)
Легко іншого судити, важко самого себе винуватити (уг.).
Легко сказати, та нелегко доказати (рос.).
Легше впасти, ніж піднятись (фр.).
Ліпше солом'яна згода, а ніж золотий суд (уг.).
Ліпше втопитися, ніж судитися (укр.).
Милість і на суді хвалиться (укр.).
Мудрий суддя судити не квапиться (фр.).
Мулла халву побачить, Коран забуде (узб.).
На одну шию два зашморги не натягують (ефіоп.).
Навіщо з тим водитися, хто любить судитися (укр.).
Невинну голову сокира не січе (рос.).
Не бійся закону, а бійся судді (укр.).
Не бійся пекельних мук, а бійся суддівських рук (рос.).
Не бійся суду, а бійся сорому (якут.).
Не бійся суду, а бійся судді (якут.).
Не бувати суддею тому, в кого совість крива (укр.).
Не будеш судитися, уникнеш великої біди (тут).
Не дай боже судитися та лінитися (укр.)
Не за всяку вину, садять до в'язниці (укр.).
Не йди до суду з одним носом, а йди з підносом (укр.).
Не йди з биком битися, з багатим судитися (укр.).
Не маєш боргу, стань поручителем (фінл.).
Не обирай злу людину в беї (казах.).
Не підмажеш—не поїдеш (рос.).
Не скаржся двом суддям (в'єтн.).
Не спіши карати, спіши милувати (рос.).
Не стверджуй того, чого не зможеш довести (серб.).
Не страшний суддя, а страшна стаття (укр.).
Не судись — постол стане дорожчим за чобіт (укр.).
Не хвались, йдучи до суду, а хвались, йдучи із суду (рос.).
Не ходи до суду, бо хліба не буде (укр.).
Неправдиву вагу —до вогню, брехливого суддю — в кайдани (ефіоп.).
Нема в суді нині правди (гал.).
Ні від тюрми, ні від суми не зарікайся (рос.).
Ніхто не суддя у своїй справі (укр.).
Один свідок—не свідок (в'єтн.).
Одного разу збрешеш—ніколи більше не повірять (індон.).
Одного покараєш — сто виправиш (лат.).
Очевидець — живий документ (фр.).
Перед судом і слова не кажи, тільки суду гроші покажи (укр.).
Перо в суді, що сокира в лісі, що захотів те й вирубав (рос.).
Піп чекає покійника, а суддя розбійника (рос.).
Піп чекає багатого, а суддя щедрого (рос.).
Пішов до суду в жупані, а прийшов із суду голяком (рос.).
Подати до суду не важко, важко йти туди (серб.).
Позивач—злидням помогач (баск.).
Порівняння—не доказ (фр.).
Почнеш судитися, будеш по світі з торбою волочитися (укр.).
Праведний суддя і попа, і мужика однією мірою судить (серб.).
Правда процвітає, суд захищає, а допомоги біднякові чекати нізвідки (ест.).
Пристрастний суддя —розбійника зліший (укр.).
Простити, значить навчити (сх.).
Розумні до суду не ходять, а дурні звідти не виходять (укр.).
Самосуд—не суд (укр.).
Самому судити—не розсудити (рос.).
Сиди криво, а, суди прямо (рос.).
Сильні та багаті — рідко винуваті (укр.).
Сім бід—одна відповідь (рос.).
Скільки не ховатися — впіймають: немає де подітися (рос.).
Слабий — завжди винуватий (сх.).
Сліпий не має вчити зрячого (євр.).
Собаці — батога, судді — чарку (латиськ.).
Спочатку вислухай—потім суди (груз.).
Страта триває хвилину — відповідальність залишається назавжди (анг.).
Суд винить, як закон велить (рос.).
Суд правду знайде (укр.).
Суд і суддю судить (укр.).
Суддя праведний — опора камінна (рос.).
Суд—не на осуд, а на розсуд (рос.).
Судитися—не богу молитися: поклоном не відчепишся (укр.).
Суддя не чекає свічки, а чекає мішка (укр.).
Суд прямий, та суддя кривий (рос.).
Судити може мало хто — а засудити всі (євр.).
Суддя завжди в пошані в день суду. Батир в пошані в той день, коли біда (кирг.).
Суддям те корисно, що в кишеню полізло (сх.).
Суддя та багач, як сир з маслом (ефіоп.)
Суд квапливий рідко буває справедливий (укр.).
Суддя — що живіт: мовчить, а їсти просить (молд.).
Так суди, аби вовк був ситий і кози цілі (укр.).
Тільки невдахи йдуть жалітися до суду (в'єтн.)
Треба вислухати й іншу сторону (нім.).
Тримай суд по закону (рос.).
Тяжба і шкода—найгірше (укр.).
Тяжба — зашморг, суд — шибениця (нім.).
Тяжбу завів—став голим, як сокіл (рос.).
У кого кишеня повніша, для того й суд правіший (укр.).
У суді правди не шукають (укр.).
У суперечці треба вислухати дві сторони (євр.).
У того правди немає, хто від суду втікає (рум.).
У правдивого свідка на губах масло, а в брехливого батіг на спині (монг.).
У прокурора закон—опора (рос.).
Факти говорять самі за себе (лат.).
Факти вперта річ (рос.).
Хто нижчий, той винен (креол.).
Хто правого винить, той собі шкодить (нім.).
Хто судить, має бути розсудливим (нім.).
Хто почуває себе винним, може покаятися (нім.).
Хто винний, той і відповідає (укр.).
Хто людей не ганьбиться, той і суду не боїться (укр.).
Хто судиться за вівцю, той загубить телицю (укр.).
Хто кається, від вини відмивається (фр.).
Хто з суддею знайомий, той суду не боїться (нім.).
Хто давно позивається, на тому адвокат наживається (фр.).
Хто часто судиться, не буває багатим (фр.).
Хто захищає винуватця, той готує собі покарання (лат.).
Хто нехтує провиною одного, заохочує до вини багатьох (лат.).
Хочеш у суді добра — підсип срібла (укр.).
Хоч суддя і брат, а в неправді будеш винуватий (укр.).
Хоч і праве діло, а у кишені засвербіло (рос.).
Щире визнання провини наближає до невинності (лат.).
Що для мене закони — були б судді знайомі (рос.).
Що у суді говорять, те й записують (рос.).
Щоб виграти тяжбу, треба програти бугая (в'єтн.).
Як закони добрі, то судді лихі (укр.).
Як йдеш до суду, не забудь гроші (укр.).
Як не здохнеш у війта в ямі, то загинеш у трибуналі (укр.).
Які тут закони, коли судді знайомі (укр).
Якби люди поступали справедливо, судді відпочивали б (сх.).
Якщо судишся з суддею, то й бог тобі не допоможе (пол.).
