
- •Судова риторика навчальний посібник
- •Isbn 966-7863-00-X
- •Наукове видання в. В. Молдован судова риторика
- •Переднє слово
- •Частина перша
- •Глава 1. Начерк історії красномовства
- •1.1. Античне красномовство
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •1.3. Жанри красномовства
- •Академічний
- •Реферат
- •Лекційний
- •Лекція-концерт...
- •Лекція-екскурсія
- •Військовий
- •Запалювальна промова…
- •Красномовство слов'ян
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •Несподіване переривання думки
- •Заздалегідь сказати про те, про що передбачається говорити пізніше
- •Засоби мовної виразності (прислів'я, приказки, гумор, яскраві образи)
- •Жести, міміка, рухи
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 3. Підготовка судової промови
- •3.1 Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4. Промова державного обвинувача
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5. Захисна промова
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. «Судові дебати»
- •6.4. «Судова промова»
- •Література
- •Частина друга
- •Глава 1. Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреєва
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка
- •Деякі правові питання процесу
- •Принцип «nullum crimen Sine lege»
- •Виконання наказу
- •Відповідальність держави і окремих осіб
- •Про поняття змови
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва ٭
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва*
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна*
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі с.І. Мельника
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі в.І. Чечка
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •2.1. Про якості оратора 1
- •Про Демосфена і Цицерона
- •2.2. Сила й краса красномовства 1
- •Добра новина
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова1
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу1
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово I музика. Музика слова1
- •2.9. Про красномовство жартома I серйозно
- •І. Докази в суперечці
- •Іі. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глупий кут.
- •2.10. Техніка мовлення1
- •Глава 3. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •3.1 Крилаті латинські вислови про слово
- •1. Аlіа соmmitепdа, аlіа соеlапdа.
- •3. Сlаvіs іп Іiпguа.
- •3.2. Юридичні афоризми римського права
- •110. Jos cogens.
- •126. Lex posterior derogat priori. Quae postea geruntur prioribus derogant.
- •146. Nasciturus pro iam nato habetur, quotiens de commodis eins agitur.
- •149. Nenio ex suo delicto meliorem suam conditionem facere potest.
- •153. Nihil consensum tam contrarium est, quam vis atque metus.
- •Глава 4. Держава і право у афоризмах, висловах, прислів’ях та приказках*
- •4.1. Право і влада в афоризмах і висловах
- •Клод Гельвецій
- •Л.Берне
- •4.2. Держава й закон у прислів’ях та приказках народів світу Умовні скорочення
- •Влада і держава
- •Права, право, закон
- •Цивільне право
- •Сімейне право.
- •Кримінальне право
- •Суд і процес
- •* Завдання *
Цивільне право
Базар навчить купувати (нім.).
Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте (укр.).
Багатому не позичають дрібних грошей , а бідному великих (євр.).
Беручи, думай, як віддаватимеш (лит.).
Безчесний обіцянку не виконує (узб.).
Борг існує спрадавна (ест.).
Борг не реве, а спать не дає (укр.).
Борги для чесної людини — гірке рабство (лаг.).
Борги — гнів божий (перс.).
Борги пам'ятає не той, хто бере, а той, хто дає (укр.).
Борг мій — смуток мій (тур.).
Борг слід віддати, а шлях — пройти (тур.).
Борг повинен бути рівним майну боржника (вірм.).
Борг—вогнена сорочка (вірм.).
Борг подібний верблюжатку: чим більше його тримаєш, тим більше воно росте (вірм.).
Борг стоїть на порозі (вірм.).
Борг платежем прикрашений, а позика—віддачею (рос.).
Борг ніг не має (лит.).
Боргів немає—турбот немає (бенг.).
Боржник буває винним (тур.).
Взяв личко — віддай ремінець (рос.).
Взяв у борг — віддай, допомогли — віддяч (в'єтн.).
Взяв у борг — віддай, наніс шкоду —відшкодуй (в'єтн.).
Від прибутку голова не болить (євр.).
Від суперечки голова не болить (євр.).
Від суперечки між двома продавцями виграє покупець (кор.).
Гроші породжують гроші (нім.).
Гроші краще позичай в бідного, ніж в багатого (норв.).
Гроші сильні підрахунком (рос.).
Дарованому коневі у зуби не дивляться (укр.).
Давно позичене — ще не подароване (євр.).
Даєш комусь в борг — зайди до нього в дім (узб.).
Двері боргу завжди відкриті (вірм.).
Де великий зиск — там великий обман (нім.).
Дешево купиш, дорого обійдеться (лат.).
Добрий товар сам себе хвалить (рос.).
Заборгований батько — сину ворог (бенг.).
Заклад носи до заплат (рос.).
Згода є згода (камб.).
Зобов'язанню — міцність сталі; коли взяв на сенс — виконай (узб.).
Зобов'язання, немов кремінь має висікати вогонь (узб.).
І розбитий човен, покинутий у річці, має власника (креол.).
Качку даш—гуску отримаєш (узб.).
Крадена верблюдиця законних верблюжаток не вродить (сомал.).
Краще найгіршому позичити, ніж позичити в найкращого (євр.).
Краще спочатку домовитися, аніж потім торгуватися (нор.).
Краще бути бідним, ніж мати борги (тур.).
Краще без вечері лягати, та без боргів вставати (укр.).
Краще носити старі речі, ніж робити нові борги (євр.).
Краще карбованець вдома, ніж тисяча в банку (євр.).
Краще мати худого коня, ніж порожній хомут (нім.).
Краще заощаджувати, ніж заборгувати (перс.).
Купівля —продаж не визнає ні батька, ні матері (тур).
Купець хвалить товар, який хоче збути з рук (євр.)
Легкі гроші — легкий крам (камб.).
Лежачий товар не годує (рос.).
Лихвар та оренда не сплять (нім.).
Мій батько нікому не винний — в одного позичає, а другому віддає (укр.).
Міна буває надвоє — або виміняв, або проміняв (укр.).
На борг не надійся (рос.).
Найсвітліша справа—пам'ятати, кому ти зобов'язаний ( нім.).
Навіть в рідних горілку купляють тоді, коли вона дешевша, ніж в інших (кор.).
Не купівля вчить, а продаж (рос.).
Не позичай, бо злий звичай: як віддає, то ще лає (укр.).
Не міняй на ярмарку коня, бо пішки ходитимеш (лат.).
Немає більшої ганьби, як не виконати угоди (карел.).
Неправдива пожива — дітям не розжива (сом).
Обіцянка —новий борг (гал-рус.).
Останню сорочку закладу, а багатим буду (євр.).
Плач спадкоємця — замаскований сміх (нім).
Позичити — друг, віддавати — ворог (укр.).
Позика теж кабала (рос.).
Подарунок назад не беруть (укр.).
По товару ціна, по грошах товар (рос.).
Позичка повертається до господаря, шкутильгаючи (ест.).
Позички пишуть на камені, борги—на піску (ест.).
Позичка на боржнику верхи їздить (укр.).
Позичка — не штука, віддавати — мука (укр).
Продаж — купівлі вартий (рос).
Поверне борг, як камінь зацвіте (лат.).
Спадщина, як і борги, залишається дітям (в'єтн.).
Станеш позичати — будеш бідувати (укр.).
Старі кравці рідше бувають багаті, аніж старі лихварі (нім.).
Товар лицем продається (рос).
Торгівля знає міру, вагу і рахунок (рос).
Тримай розхід за прибутком (вірм.).
Тяжко старий борг платити (карел.).
Умів брати, умій і віддавати (нім.)
Хто спричинив шкоду, той має її відшкодовувати (тур.).
Хто плаче, просячи, той плакатиме, віддаючи (лит.).
Хто купує — треба сто очей, а хто продає — достатньо одного (нім.).
Хто перший знайшов гроші, той їхній хазяїн (укр.).
Хто їсть в борг, той свій же гаманець спустошує (тур.).
Хоч би хворіти довго, та не мати боргу (узб.).
Хто борги не повертає, той перший брехун (там.).
Що я винен батькові, те синові несу (узб.).
Щасливий, хто проводить життя без купівлі-продажу (євр.).
Що винен—віддати повинен (укр.).
Як нема боргу, то нема торгу (рус.).
Якщо не буде скупого, то боржник з голоду вмре (тур.).