- •Судова риторика навчальний посібник
- •Isbn 966-7863-00-X
- •Наукове видання в. В. Молдован судова риторика
- •Переднє слово
- •Частина перша
- •Глава 1. Начерк історії красномовства
- •1.1. Античне красномовство
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •1.3. Жанри красномовства
- •Академічний
- •Реферат
- •Лекційний
- •Лекція-концерт...
- •Лекція-екскурсія
- •Військовий
- •Запалювальна промова…
- •Красномовство слов'ян
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •Несподіване переривання думки
- •Заздалегідь сказати про те, про що передбачається говорити пізніше
- •Засоби мовної виразності (прислів'я, приказки, гумор, яскраві образи)
- •Жести, міміка, рухи
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 3. Підготовка судової промови
- •3.1 Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4. Промова державного обвинувача
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5. Захисна промова
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. «Судові дебати»
- •6.4. «Судова промова»
- •Література
- •Частина друга
- •Глава 1. Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреєва
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка
- •Деякі правові питання процесу
- •Принцип «nullum crimen Sine lege»
- •Виконання наказу
- •Відповідальність держави і окремих осіб
- •Про поняття змови
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва ٭
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва*
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна*
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі с.І. Мельника
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі в.І. Чечка
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •2.1. Про якості оратора 1
- •Про Демосфена і Цицерона
- •2.2. Сила й краса красномовства 1
- •Добра новина
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова1
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу1
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово I музика. Музика слова1
- •2.9. Про красномовство жартома I серйозно
- •І. Докази в суперечці
- •Іі. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глупий кут.
- •2.10. Техніка мовлення1
- •Глава 3. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •3.1 Крилаті латинські вислови про слово
- •1. Аlіа соmmitепdа, аlіа соеlапdа.
- •3. Сlаvіs іп Іiпguа.
- •3.2. Юридичні афоризми римського права
- •110. Jos cogens.
- •126. Lex posterior derogat priori. Quae postea geruntur prioribus derogant.
- •146. Nasciturus pro iam nato habetur, quotiens de commodis eins agitur.
- •149. Nenio ex suo delicto meliorem suam conditionem facere potest.
- •153. Nihil consensum tam contrarium est, quam vis atque metus.
- •Глава 4. Держава і право у афоризмах, висловах, прислів’ях та приказках*
- •4.1. Право і влада в афоризмах і висловах
- •Клод Гельвецій
- •Л.Берне
- •4.2. Держава й закон у прислів’ях та приказках народів світу Умовні скорочення
- •Влада і держава
- •Права, право, закон
- •Цивільне право
- •Сімейне право.
- •Кримінальне право
- •Суд і процес
- •* Завдання *
Глава 4. Держава і право у афоризмах, висловах, прислів’ях та приказках*
4.1. Право і влада в афоризмах і висловах
Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані
Сенека
Несправедливий закон не створює права.
Ціцерон
Згода всіх народів у чому-небудь має вважатися доказом природного права.
Ціцерон
Своєю силою закони зобов'язані правам.
Клод Гельвецій
Природне право, яке звичайно зветься письменниками jus naturale, є свобода будь-якої людини використовувати свої .власні сили за своїм розсудом для збереження своєї власної природи, тобто власного життя.
Т. Гоббс
Право є свобода, саме та свобода, яку нам полишає громадянський закон.
Т. Гоббс
Право — це сукупність умов, за яких сваволя однієї особи сумісна із сваволею іншої з точки зору всезагального закону свободи.
І. Кант
Для правознавця залишається таємницею, чи є правом те, що вимагають закони, яким є загальний критерій, на підставі якого можна взагалі відрізнити правове від неправового.
І. Кант
Там, де немає законів, там немає і свободи.
Дж. Локк
Коли я зможу зробити те, що хочу, це означає, що я є вільний; але те, що я хочу, я хочу внаслідок необхідності.
Ф. Вольтер
Свобода полягає у тому, аби залежати тільки від законів.
Ф Вольтер
Свобода є право чинити все, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що цими законами забороняється, то в нього не було б свободи, оскільки те ж могли б робити й інші громадяни.
Ш. Л. Монтеск'є
Народ, який порушує право природне і право народів, назавжди підриває основу свого власного спокою у майбутньому.
Гуго Гроцій
Наука про право є частиною філософії.
Гегель
Те, що пов'язане з законом, є право. Але само по собі це право не є ані правом розуму, ані правом справедливості, це — право сили.
Жан Ламетрі
Рівність є наріжним каменем справедливості, а разом вони є сутністю свободи.
І. Г. Зейме
Неможливо досягти свободи в майбутньому, утискуючи її нині.
М. Бакунін
Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов'язком.
Лакордер
Право ніколи не може бути вище, ніж економічний лад і зумовлений ним культурний розвиток суспільства.
К. Маркс
Справедливість як мірило того, що юристи об'єднують під назвою природного права, завжди являє собою ідеологічний вираз існуючих економічних відносин або з їх консервативного, або ж революційного боку.
Ф. Енгельс
Ми боремося не за людські права народу, але за божественні права людини.
Г. Гейне
Для мене не важливо, на чиєму, боці сила; важливо то, на чиєму боці право.
В. Гюго
Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов'язку. Загальний закон — це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого.
В. Гюго
Право — це все те, що є істинне і справедливе.
В. Гюго
Під теперішню добу, коли цивілізований світ висказав ідею самовизначення народів та охорони прав меншостей, всякі закони чи розпорядки, які тому протиставляються, є не правом, а безправством.
С. Дністрянський
Сутність права полягає у рівновазі двох прав — відповідних інтересів: особистої свободи і суспільного блага.
В. Соловйов
Усе, на що особа має право, є дозволеним, проте не на все дозволене вона має право.
М. Коркунов
Право має бути противагою насильству, стабілізуючим і миротворчим фактором, який здатний загасити, ввести у цивілізоване русло зіткнення і конфлікти, у тому числі й ті, що викликані класовими та національними суперечностями, політичним та особистісним протиборством.
С. Алексєєв
Влада і держава.
Бідність — це коріння безпорядків у правлінні.
Мо-цзи
Мистецтво управляти державою є найвищим від усіх мистецтв.
Демокріт
Якою би не була держава, в ній завжди є дві держави, що ворогують між собою: одна — держава багатих, інша — бідних.
Платон
Первинною за природою є держава у порівнянні з сім'єю та кожним з нас.
Арістотель
Поняття справедливості пов'язане з уявленням про державу, оскільки право, що слугує критерієм справедливості, є регулюючою нормою політичного спілкування.
Арістотель
Малі огріхи видаються великими, якщо виявляються у поведінці тих, кому довірено владу.
Плутарх
Правосуддя—основа держави.
Ціцерон
Метою держави у дійсності є свобода.
Б. Спіноза
Закони — якорі держави.
Ф. Бекон
Де панує рівність, там не може бути монархії де її немає, там не може бути республіки.
Н. Маккіавелі
Законодавча влада — серце держави, влада виконавча —її мозок.
Ж. Ж. Руссо
Для зміцнення уряду слід обмежувати його владу.
