Поняття про культуральні властивості мікроорганізмів. Бактеріологічний метод дослідження, значення його для діагностики

Під час культивування на щільних поживних середовищах бак­терії утворюють колонії. У різних видів мікробів колонії різняться за розміром, формою, формою краю, прозорістю, рельєфом, поверх­нею, кольором, консистенцією. В рідких поживних середовищах мікроби можуть утворювати помутніння середовища, осад, плівку. Ознаки росту бактерій на поживних середовищах зумовлюють їхні культуральні властивості, які враховують під час ідентифікації культури.

Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження полягає в тому, що патологічний матеріал висівають на поживні середовища, виділяють чисту культуру збудника, а потім його ідентифікують.

Бактеріологічне дослідження проводять для діагностики інфек­ційних хвороб, виявлення мікроорганізмів у навколишньому серед­овищі, визначення виду і варіанта мікробів, а також для виділення продуктів життєдіяльності мікроорганізмів: токсинів, ферментів, антибіотиків тощо.

Умови культивування мікроорганізмів. Для успішного культи­вування мікроорганізмів у лабораторних чи промислових умовах необхідно правильно підібрати поживні середовища, правильно виконати посів і створити належні умови для культивування: за­безпечити оптимальну температуру, відсутність світла, вологість, аерацію або відсутність повітря (кисню), витримати певний термін культивування.

Оптимальну температуру створюють у термостаті.

Для більшості мікроорганізмів, у тому числі і патогенних, світло не потрібно, тому їх культивують у темряві (термостат має непрозорі стінки). Але утворення пігменту відбувається при розсіяному світлі, через те культуру, яка виросла в термостаті, витримують 2—3 доби при розсіяному світлі, не допускаючи попадання на неї прямих со­нячних променів.

Вологість — неодмінна умова розвитку мікроорганізмів, тому їх краще висівати на свіжовиготовлені середовища.

Аерація необхідна для культивування облігатних аеробів і фа­культативних анаеробів. У пробірки кисень разом із повітрям про­никає через ватно-марлеві пробки, в чашки Петрі — через щілину між кришкою і дном чашки.

Облігатні анаероби культивують в умовах повної відсутності кис­ню в поживних середовищах і навколишньому просторі.

Термін культивування для різних мікробів різний. Більшість патогенних мікробів культивують протягом 18—24 год, але деякі ростуть повільніше: бордетели — 3—4 доби, спірохети — 7—12 діб, мікобактерії туберкульозу — до 3 міс.

Внутрішньоклітинних паразитів (віруси, хламідії, рикетсії) культивують у культурі тканин, культурі клітин, у курячому ембрі­оні, в організмі чутливих тварин. Термін їх культивування різний. У хламідій цикл розвитку триває 36—72 год, у вірусів — 48—96 год, у рикетсій — 7 діб.

Література.

Основна

Данілейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології: підручник. — К.: Медицина, 2009. — 391 с.

Дикий И.Л. Микробиология. Руководство к лабораторным исследованиям: Учеб. пособие. — К.: Видавничий дім“Професіонал”, 2004. — 583 с.

Практикум з мікробіології: навч. посібник. — 2-е вид., переробл. та доповн. / О.В. Кононов. — К.: Медицина, 2011. — 184 с.

Практичнамікробіологія: Посібник /С.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков— Т.: Укрмедкнига, 2004. — 438 с.

Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія:підручник. — К.: Медицина, 2008. — 454 с.

Люта В.А., Кононов О.В. Практикум з мікробіології. — К.: Медицина, 2008. — 183 с.

Ситник І.О., Климко С.І., Творко М.С., Мікробіологія, вірусологія, імунологія: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. — 392 с.

Додаткова

Воробьев А.Аи др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — М.: Медицинское информационное агенство, 2008. — 702 с.

Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. — М.: Медицинское информационное агенство, 2003, 232 с.

Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. — К.: Вища школа, 1992. — 431 с.

Федорович У.М.Спеціальна мікробіологія. — ч. 1. — Л.: Євросвіт, 1998. — 227 с.

Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. — ч. 2. — Л.: Ахілл, 2001. — 475 с.

Федорович У.М. Спеціальна мікробіологія. — ч. 3. — Л.: Сплайн, 2008. — 191 с.