Вірус кору

Морфологічно вірус кору схожий з іншими вірусами родини па-раміксовірусів. Геном складається з РНК, має суперкапсид, до скла­ду якого входять глікозульовані білки Н (гемаглютинін) і Г (білок злиття). Як і інші параміксовіруси, вірус кору проявляє гемаглюти-нуючі, гемолізуючі і симпластоутворюючі властивості.

Вірус кору культивується у клітинах нирок мавпи, телят, ембрі­онів людини, ембріонів японських куріпок.

Вірус кору нестійкий в навколишньому середовищі. Дезінфек­цію в осередку кору не проводять.

Джерелом інфекції є тільки хвора людина, яка стає заразною в останні 1—2 дні інкубаційного періоду і до 4—5-го дня після появи висипу. Найбільш заразними є хворі у катаральний період. Меха­нізм передачі — повітряно-краплинний. Вірус кору не передається через предмети побуту, продукти харчування, через третіх осіб.

Сприйнятливість до кору становить 95—98 % і залежить від віку. Вхідними воротами є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон'юнктива ока.

Зазвичай вірус кору спричинює гостру продуктивну інфекцію. Інкубаційний період триває близько 10 діб. Продромальний період характеризується явищами гострої респіраторної хвороби: риніт, фарингіт, кон'юнктивіт, а також підвищенням температури тіла. Вірус розмножується в епітеліальних клітинах слизової оболонки носоглотки, трахеї, бронхів і регіонарних лімфатичних вузлах. Про­никаючи у кров з 3-го дня інкубації, спричинює ураження клітин ендотелію судин, унаслідок чого утворюється висип. Останній має вигляд папул, звичайно з'являється на 4-й день після підвищен­ня температури тіла спочатку за вухами, на лобі, потім поширю­ється по всьому тілу. На слизовій оболонці щік утворюються пля­ми Коплика—Філатова. Вірус кору уражає Т-лімфоцити, порушує функцію моноцитів, що призводить до імунної супресії, наслідком якої є вторинні інфекції (пневмонія бактеріальної етіології).

Захворювання може супроводжуватися такими ускладненнями: круп (унаслідок набряку гортані), зрідка може виникати гострий коровий енцефаліт у дітей віком понад 8—10 років. Хворі стають дратівливими, плаксивими, у них порушується мова, зір, вони не впізнають раніше знайомих речей, швидко втрачають інтелект, впа­дають у коматозний стан, що призводить до смерті.

У дітей, яким з профілактичною метою було введено імуноглобу-лін, хвороба має легкий перебіг (мітигований кір).

Вірус кору зрідка може спричинити повільну інфекцію — під-гострий склерозивний паненцефаліт, який може виникати через 1—6 років після перенесеного кору. Характерними для цієї хвороби є прогресивні неврологічні розлади. Тривалість захворювання — 1—3 роки.

Основну роль у розвитку цієї інфекції відіграє зниження клітин­ного імунітету. Т-цитотоксичні лімфоцити не знищують інфікова­них клітин, в організмі синтезуються автоантитіла, розвивається автоімунне захворювання.

З вірусом кору деякі вчені пов'язують виникнення розсіяного склерозу, червоного вовчака, автоімунного гепатиту, отосклерозу, гломерулонефриту. Але ці питання потребують подальшого ви­вчення.

Захищеною від кору віковою групою є діти до 3-місячного віку, що народилися від матерів, які мають протикоровий імунітет. По­ступово напруження природженого імунітету знижується і діти з 6—9-місячного віку стають сприйнятливими до кору.

Постінфекційний імунітет напружений, стійкий і довічний.

Мікробіологічну діагностику проводять у разі потреби. Матеріа­лом для дослідження є слиз із носоглотки, кров, секційний матеріал (мозок). Використовують мікроскопічний (експрес-метод), вірусоло­гічний і серологічний методи.

Експрес-метод — це виявлення вірусу у заражених клітинах за допомогою РІФ.

Специфічна профілактика проводиться атенуйованою живою коровою вакциною відповідно до календаря щеплень. Але 0,3 % ді­тей після одноразової вакцинації втрачають імунітет. Вакцина ви­пускається у вигляді моновакцини, а також у вигляді комбінованої тривакцини проти кору, краснухи і паротитної інфекції. В Україні вакцинація проти кору починається з 12—15 міс життя, ревакцина­цію проводять у 6 років. Контактним у віці до 30 років, які раніше не хворіли і не були щеплені, для профілактики кору вводять коро­ву вакцину не пізніше 3 днів після контакту. Незважаючи на масову вакцинацію дітей, в останні роки захворюваність на кір в Україні зросла в 10 разів, зросла також захворюваність серед підлітків і осіб молодого віку. Це пояснюється зниженням імунітету через незба-лансоване харчування, забруднення довкілля промисловими вики­дами та іонізуючою радіацією.

Для лікування кору використовують імуноглобулін, рибавірин.