Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хвороба­ми. Мікробіологічна служба в Україні.

Низько схиляючи голову перед минулими поколіннями, сучасні вчені продовжують їх кра­щі традиції та відкривають нові горизонти науки. Розвиток мікро­біології, імунології на молекулярному рівні дав змогу зрозуміти процеси метаболізму мікробів, їх вплив на макроорганізм, а від­так, зрозуміти механізм розвитку хвороби (патогенез) і накресли­ти шляхи ефективної профілактики і лікування. За останнє деся­тиліття розроблено високочутливі молекулярно-генетичні методи виявлення патогенних мікроорганізмів; запропоновано ефективні вакцини для профілактики небезпечних інфекцій: проти гепати­ту А, гепатиту В, жовтої гарячки, кору, епідемічного паротиту; розробляються вакцини проти малярії, ВІЛ-інфекції та ін.; винай­дені надійні препарати для лікування інфекційних хвороб: анти­біотики, сульфаніламідні препарати, препарати нітрофуранового ряду, фторхінолони тощо; ведуться пошуки в напрямі вивчення імуномодулюючих властивостей лікувальних препаратів. Завдя­ки досягненням мікробіології та інших медичних наук в усьому світі ліквідована натуральна віспа, знижена захворюваність на чуму, поліомієліт, кір, висипний і поворотний тифи, значно зни­жена смертність від інфекційних хвороб. Але наприкінці XX ст. виникли нові проблеми: реєструються спалахи інфекцій, які ще недавно вважали переможеними, — туберкульозу, дифтерії, холе­ри, кишкових хвороб та хвороб дихальних шляхів, лептоспірозу та ін.; виділені збудники раніше невідомих інфекцій, — легіонели, ВІЛ, вірус гарячки Ебола, пріони тощо; з'явилися патогени, стійкі до лікувальних препаратів; значного поширення набули внутріш-ньолікарняні інфекції; спостерігається зростання хвороб, спричи­нених умовно-патогенними мікроорганізмами.

Над вирішенням цих проблем працюють мікробіологи всього сві­ту й України зокрема. За рішенням ВООЗ у 1974 році створено Роз­ширену програму профілактики інфекційних хвороб. її реалізація дасть змогу ліквідувати такі недуги, як поліомієліт, краснуху, кір, епідемічний паротит, а захворюваність на туберкульоз, дифтерію, правець, коклюш значно знизити. Основні заходи, що здійснюють­ся органами та закладами охорони здоров'я України, спрямовані на своєчасне виявлення хворих, їх специфічне лікування, проведення протиепідемічних заходів, здійснення належного рівня державного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами підвищеного епі­демічного ризику.

Нині мікробіологічна наука України стоїть на варті здоров'я на­роду. Розгорнута широка мережа бактеріологічних лабораторій та науково-дослідних інститутів (в тому числі створено центр із ви­вчення пріонних інфекцій (Одеса), основним напрямом роботи яких є діагностика та профілактика інфекційних хвороб.

Крім того, ведуться пошуки нових антибіотиків, хіміотерапев­тичних препаратів, до яких ще не вироблена резистентність (від лат. resisto — протистояти) у мікроорганізмів; розробляються за­ходи щодо боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями — ефек­тивні методи контролю та підтримки протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах.