- •Зміст лекції
- •1.Мікробіологія як наука.
- •Значення мікробіології в підготовці медичних працівників.
- •Історія розвитку мікробіології. Вітчизняні мікробіологи, їх внесок у розвиток науки. Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами. Мікробіологічна служба в Україні.
- •Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами. Мікробіологічна служба в Україні.
- •Поняття про класифікацію мікроорганізмів.
- •Будова бактеріальної клітини
- •Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, хламідій, мікоплазм, вірусів.
- •Поняття про хімічний склад мікроорганізмів. Основні фізіологічні процеси у бактерій. Живлення, дихання, ріст і розмноження бактерій. Умови культивування бактерій.
- •6. Характеристика поживних середовищ. Поняття про культуральні і біохімічні властивості мікроорганізмів. Бактеріологічний метод дослідження, значення для діагностики.
- •Поняття про культуральні властивості мікроорганізмів. Бактеріологічний метод дослідження, значення його для діагностики
- •Лекція № 2
- •Зміст лекції
- •1.Поширення мікробів у природі. Мікрофлора організму людини, її значення. Гнотобіологія. Циркуляція патогенних мікроорганізмів у довкіллі. Мікроекологія. Поширення мікробів у природі
- •Мікрофлора організму людини, її значення
- •Циркуляція патогенних мікроорганізмів у довкіллі. Мікроекологія
- •Вплив фізичних, хімічних і біологічних факторів на мікроби
- •Транскрипція Транскрипція Трансляція
- •5.Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
- •7.Вплив антибіотиків на мінливість мікроорганізмів. Побічна дія антибіотиків і методи її подолання. Антибіотикограма, її практичне застосування. Противірусні хіміотерапевтичні препарати. Антисептики.
- •Антибіотикограма.
- •Хіміотерапевтичні препарати
- •Лекція № 3
- •Зміст лекції Визначення понять "інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба". Основні ознаки інфекційних хвороб
- •Характеристика мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб
- •Форми інфекційного процесу
- •Динаміка інфекційної хвороби
- •Резервуари та джерела інфекції. Механізми і шляхи проникнення мікробів у макроорганізм. Фактори інфекційного процесу
- •Форми поширення інфекцій
- •Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію
- •Принципи діагностики інфекційних хвороб. Експериментальний метод дослідження
- •Принципи профілактики та лікування інфекційних хвороб
- •Лекція № 4
- •Зміст лекції Визначення поняття "імунітет". Види імунітету
- •Фактори природної неспецифічної резистентності
- •Види імунітету
- •Імунна система. Центральні та периферичні органи імунної системи
- •Антигени, їх властивості
- •Специфічні фактори імунітету
- •Вікові особливості імунітету
- •Реакції імунітету, їх практичне застосування
- •Лекція № 5
- •Зміст лекції
- •Класифікація вакцин. Принципи виготовлення вакцин та анатоксинів
- •Методи вакцинації. Ревакцинація
- •Сироватки. Правила введення. Серопрофілактика і серотерапія
- •Поняття про моноклональні антитіла
- •Поняття про алергію, її основні форми
- •Лекція № 6
- •Зміст лекції Загальна характеристика гноєтворних коків
- •Грампозитивні коки стафілококи
- •Стрептококи
- •Пневмококи
- •Грамнегативні коки
- •Менінгококи
- •Гонококи
- •Лекція № 7
- •Зміст лекції
- •Ешерихії
- •Сальмонели
- •Черевний тиф та паратифи аів
- •Збудники харчових токсикоінфекцій
- •Короткі дані про умовно-патогенні мікроорганізми
- •Клебсієли
- •Ієрсиніі
- •Синьогнійна паличка
- •Короткі дані про кампілобактерії і гелікобактерії
- •Лекція № 8
- •Зміст лекції Загальна характеристика збудників холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки і захворювань групи особливо небезпечних інфекцій
- •Збудник туляремії
- •Мал. 25. Збудник туляремії в чистій культурі
- •Збудники бруцельозу
- •Збудник сибірки
- •Лекція № 9
- •Зміст лекції коринебактерії дифтерії
- •Бордетели
- •Мікобактерії туберкульозу
- •Лекція № 10
- •Зміст лекції Патогенні клостридії. Неклостридіальні анаероби Конкретні цілі:
- •Збудник правця
- •Збудник ботулізму
- •Збудники газової гангрени
- •Патогенні спірохети
- •Трепонеми
- •Борелії
- •Лептоспіри
- •Лекція № 11
- •Зміст лекції рикетсії
- •Збудник ендемічного висипного тифу (тифу щурів)
- •Мікоплазми
- •Патогенні гриби
- •1 Для самостійного опрацювання
- •Збудники поверхневих мікозів
- •Збудники кандидозів (кандидамікозів)
- •Лекція № 12 Тема лекції: Віруси. Рнк-геномні віруси
- •Зміст лекції
- •Ортоміксовіруси
- •Параміксовіруси
- •Вірус епідемічного паротиту
- •Вірус кору
- •Вірус сказу
- •Пікорнавіруси
- •Віруси Коксакі
- •Віруси echo
- •Віруси гепатиту
- •Вірус гепатиту а
- •Вірус гепатиту с
- •Ретровіруси
- •Вірус імунодефіциту людини
- •Лекція № 13
- •Зміст лекції Вірус гепатиту в
- •Поксвіруси. Вірус натуральної віспи
- •Онковіруси
- •Герпесвіруси
- •Віруси простого герпесу
- •Вірус вітряної віспи
- •Цитомегаловірус
- •Вірус Епстейна—Барр
Лекція № 5
Тема лекції
Вчення про імунітет
План лекції
Препарати для створення активного і пасивного імунітету. Класифікація вакцин. Принципи виготовлення вакцин та анатоксинів. Методи вакцинації. Ревакцинація.
Сироватки: лікувальні, профілактичні та діагностичні. Правила введення. Серопрофілактика і серотерапія.
Поняття про моноклональні антитіла. Пробіотики. Діагностичні препарати. Застосування і зберігання.
Патологія імунної системи. Поняття про імунний статус організму, методи оцінки. Імунодефіцитні стани. Імуномодулятори. Призначення.
Поняття про алергію, основні типи алергійних реакцій (анафілактичний, гуморальний цитотоксичний, імунокомплексний, опосередкований Т-лімфоцитами). Анафілактичний шок. Явище анафілактичного стану в людини та запобігання йому. Сироваткова хвороба, її профілактика.
Діагностичні алергійні реакції та їх значення
Зміст лекції
Препарати для створення активного і пасивного імунітету
Для створення активного і пасивного імунітету використовують препарати, дія яких спрямована проти певного збудника. До цих препаратів відносять вакцини, анатоксини, сироватки, імуноглобу-ліни.
Система заходів для запобігання, обмеження поширення, а також ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілактичних щеплень називається специфічною імунопрофілактикою. Введення препаратів для створення штучного імунітету називається імунізацією.
Імунізація є основним напрямом боротьби з інфекційними хворобами.
Успішна реалізація програми ВООЗ щодо ліквідації натуральної віспи різко підвищила її престиж.
У 1974 році була прийнята Розширена програма імунізації, виконуючи яку всі країни світу отримали вражаючі успіхи у запобіганні шести основним інфекційним хворобам: дифтерії, правцю, туберкульозу, поліомієліту, коклюшу і кору. За відсутності вакцинації на кір хворіли практично всі діти до 3-річного віку, а близько 2,5 млн дітей до 2-річного віку щорічно вмирали. Від правця новонароджених, особливо в економічно слаборозвинених країнах, щорічно вмирали більше ніж 1 млн дітей. Від коклюшу щорічно вмирали від 0,5 до 1 млн, від дифтерії до 5-річного віку — 50—60 тис, а від туберкульозу також до 5-річного віку — ЗО тис. дітей.
У 1988 році була організована Міжнародна служба з ліквідації інфекційних хвороб. До хвороб, які можуть бути об'єктами глобальної ліквідації в найближчі 10—15 років, віднесені: поліомієліт, епідемічний паротит, краснуха і кір; до тих, що потенційно можуть бути ліквідовані, — коклюш, дифтерія, жовта гарячка, а до тих, поширенню яких можна запобігти, — гепатит В і правець новонароджених. Нині 80 % дітей світу охоплені профілактичними щепленнями.
З 1992 року в країнах Західної півкулі і Західної Європи практично відсутні випадки захворювання на дифтерію і поліомієліт, на черзі стоїть питання про ліквідацію ендемічних осередків кору.
Останнім часом вакцинопрофілактику проводять проти більше ніж 20 інфекцій. На стадії розроблення перебувають близько 60 вакцин: проти ротавірусної інфекції, вітряної віспи, хелікобакте-ріозу, ВІЛ-інфекції, сифілісу, стрептококової інфекції тощо.
У виробництві вакцин пріоритетними є такі напрями: створення нових вакцин; удосконалення уже відомих; створення комбінованих вакцин, які дають змогу одночасно вводити 5—6 антигенів; підвищення імуногенності вакцин, що зменшує частоту їх введення; виготовлення вакцин для орального й інтраназального застосування, що зменшує частоту інструментальних втручань в організм; старанне очищення вакцин від сторонніх домішок, що знижує їх ре-актогенність (побічну негативну дію на організм).
Всі препарати, які використовують для імунопрофілактики, поділяють на три групи: препарати для активної імунізації, препарати для пасивної імунізації і препарати для екстреної (від лат. extra — понад, тобто негайно, першочергово) профілактики і превентивного (від лат. ргаеиепіо — запобігати) лікування.
До препаратів для активної імунізації відносять вакцини і анатоксини; до препаратів для пасивної імунізації — сироватки й імуно-глобуліни (гамма-глобуліни); до препаратів для екстреної профілактики і превентивної терапії — деякі вакцини (антирабічна — проти сказу), анатоксини (протиправцевий), сироватки.
