Лекція № 5

Тема лекції

Вчення про імунітет

План лекції

1. Препарати для створення активного і пасивного імунітету. Класифікація вакцин. Принципи виготовлення вакцин та анатоксинів. Методи вакцинації. Ревакцинація.

2. Сироватки: лікувальні, профілактичні та діагностичні. Правила введення. Серопрофілактика і серотерапія.

3. Поняття про моноклональні антитіла. Пробіотики. Діагностичні препарати. Застосування і зберігання.

4. Патологія імунної системи. Поняття про імунний статус організму, методи оцінки. Імунодефіцитні стани. Імуномодулятори. Призначення.

5. Поняття про алергію, основні типи алергійних реакцій (анафілактичний, гуморальний цитотоксичний, імунокомплексний, опосередкований Т-лімфоцитами). Анафілактичний шок. Явище анафілактичного стану в людини та запобігання йому. Сироваткова хвороба, її профілактика.

6. Діагностичні алергійні реакції та їх значення

Зміст лекції

Препарати для створення активного і пасивного імунітету

Для створення активного і пасивного імунітету використовують препарати, дія яких спрямована проти певного збудника. До цих препаратів відносять вакцини, анатоксини, сироватки, імуноглобу-ліни.

Система заходів для запобігання, обмеження поширення, а та­кож ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілак­тичних щеплень називається специфічною імунопрофілактикою. Введення препаратів для створення штучного імунітету називається імунізацією.

Імунізація є основним напрямом боротьби з інфекційними хво­робами.

Успішна реалізація програми ВООЗ щодо ліквідації натуральної віспи різко підвищила її престиж.

У 1974 році була прийнята Розширена програма імунізації, вико­нуючи яку всі країни світу отримали вражаючі успіхи у запобіганні шести основним інфекційним хворобам: дифтерії, правцю, туберку­льозу, поліомієліту, коклюшу і кору. За відсутності вакцинації на кір хворіли практично всі діти до 3-річного віку, а близько 2,5 млн дітей до 2-річного віку щорічно вмирали. Від правця новонародже­них, особливо в економічно слаборозвинених країнах, щорічно вми­рали більше ніж 1 млн дітей. Від коклюшу щорічно вмирали від 0,5 до 1 млн, від дифтерії до 5-річного віку — 50—60 тис, а від туберку­льозу також до 5-річного віку — ЗО тис. дітей.

У 1988 році була організована Міжнародна служба з ліквідації інфекційних хвороб. До хвороб, які можуть бути об'єктами гло­бальної ліквідації в найближчі 10—15 років, віднесені: поліомієліт, епідемічний паротит, краснуха і кір; до тих, що потенційно можуть бути ліквідовані, — коклюш, дифтерія, жовта гарячка, а до тих, по­ширенню яких можна запобігти, — гепатит В і правець новонаро­джених. Нині 80 % дітей світу охоплені профілактичними щеплен­нями.

З 1992 року в країнах Західної півкулі і Західної Європи прак­тично відсутні випадки захворювання на дифтерію і поліомієліт, на черзі стоїть питання про ліквідацію ендемічних осередків кору.

Останнім часом вакцинопрофілактику проводять проти більше ніж 20 інфекцій. На стадії розроблення перебувають близько 60 вакцин: проти ротавірусної інфекції, вітряної віспи, хелікобакте-ріозу, ВІЛ-інфекції, сифілісу, стрептококової інфекції тощо.

У виробництві вакцин пріоритетними є такі напрями: створен­ня нових вакцин; удосконалення уже відомих; створення комбіно­ваних вакцин, які дають змогу одночасно вводити 5—6 антигенів; підвищення імуногенності вакцин, що зменшує частоту їх введен­ня; виготовлення вакцин для орального й інтраназального застосу­вання, що зменшує частоту інструментальних втручань в організм; старанне очищення вакцин від сторонніх домішок, що знижує їх ре-актогенність (побічну негативну дію на організм).

Всі препарати, які використовують для імунопрофілактики, поділяють на три групи: препарати для активної імунізації, препарати для пасивної імунізації і препарати для екстреної (від лат. extra — понад, тобто негайно, першочергово) профілактики і превентивного (від лат. ргаеиепіо — запобігати) лікування.

До препаратів для активної імунізації відносять вакцини і ана­токсини; до препаратів для пасивної імунізації — сироватки й імуно-глобуліни (гамма-глобуліни); до препаратів для екстреної профілак­тики і превентивної терапії — деякі вакцини (антирабічна — проти сказу), анатоксини (протиправцевий), сироватки.