
- •Навчально-методичний комплекс
- •"Зарубіжна історіографія історії україни"
- •Структура програми навчальної дисципліни «Зарубіжна історіографія історії України»
- •1. Пояснювальна записка
- •3. Структура залікового кредиту дисципліни.
- •Питання:
- •Література:
- •Тема 1.Визвольна війна середини хvіі ст. У зарубіжній історіографії: суперечливі питання біографії б. Хмельницького; історичні постаті; проблеми зовнішньої політики; дискусії. Питання:
- •Тема 2. Кирило-Мефодіївське товариство у зарубіжній історіографії історії України. Питання:
- •Література:
- •Тема 3. Зарубіжна історіографія про Голодомор в Україні 1932-1933 років. Питання:
- •Література:
- •«Зарубіжна історіографія історії України»,
- •Навчально-дослідні самостійні завдання:
- •Семінарське заняття № 1, 2 (д/в іг-іп спец - 4 год; з/в іф спец -1 год,, сам. Опрацювання )
- •Семінарське заняття № 3,4 (д/в іг-іп спец - 4 год; з/в іф спец -1 год, , сам. Опрацювання)
- •Семінарське заняття № 6 (д/в іп спец - 2 год; д/в іг спец – 1 год, сам. Опрацювання; з/в іф спец –сам. Опрацювання)
- •Семінарське заняття № 7,8 (д/в іп спец - 4 год; д/в іг спец – 2 год, сам. Опрацювання; з/в іф спец –сам. Опрацювання)
- •Семінарське заняття № 9,10, 11 (д/в іп спец - 6 год; д/в іг спец – 4 год, сам. Опрацювання; з/в іф спец –1 год., сам. Опрацювання)
- •Екзаменаційні питання з дисципліни «Зарубіжна історіографія історії України»
- •Література та джерела до екзаменаційних питань з дисципліни «зарубіжна історіографія історії україни»
Екзаменаційні питання з дисципліни «Зарубіжна історіографія історії України»
1. Об'єкт, предмет історіографії. Поняття: «історіографія», «проблемна історіографія», «рефлексивна(теоретична) історіографія», «парадигма», «дискурс».
2. Методи історіографічного пізнання. Історіографічне джерело. Історіографічна теорія.
3. Методологічна переорієнтація пострадянських істориків України.
4. Видання теоретико-методологічних праць західних учених: К. Поппера, А. Дж. Тойнбі, О. Шпенглера та інших, праць істориків діаспори Л. Винара, О. Пріцака, О. Оглоблина, І. Лисяка-Рудницького, Р. Сербіна, Р. Шпорлюка та ін.
5. Державницька традиція в українській зарубіжній історичній науці.
6. Формування соборності національної історичної думки.
7. Діяльність українознавчих зарубіжних центрів у 90-х роках ХХ-на початку ХХІ століть.
8. Напрямки наукового дослідження історії України зарубіжними історіографами у першій половині ХХ століття.
9. Олександр Оглоблин та його праця «Українська історіографія. 1917-1956».
10. Створення та діяльність Українського Вільного Університету у Празі. Дмитро Дорошенко, В. Біднов, М. Андрусяк, А. Яковлєв та їх діяльність.
11. Українське Історично-Філологічне Товариство як центр наукових досліджень в галузі української історії. Дмитро Антонович, Володимир Міяковський.
12. Музей Визвольної Боротьби, Український Педагогічний Інститут імені Драгоманова, Український Соціологічний Інститут та інші: діяльність, співпраця.
13. Діяльність Українського Наукового Інституту у Варшаві. Українські історики та правознавці та їх науково-видавнича діяльність в царині української історії.
14. Українська Могилянсько-Мазепинська академія наук та її науково-видавнича діяльність. С. Смаль-Стоцький, А. Яковлєв, М. Возняк, І. Огієнко.
15. Український Чорноморський Інститут та його видання «Чорноморський збірник». Юрій Липа як теоретик геополітики українських земель в роки Другої світової війни.
16. Наукова та академічна діяльність Д.І. Дорошенка.
17. Наукова діяльність Василя Біднова та Олександра Лотоцького - професорів Українського Вільного Університету та Богословського православного факультету Варшавського університету.
18. Наукова діяльність Івана Огієнка (митрополит Іларіон) - автора численних праць з української та слов'янської філології та історії культури.
19. Наукова діяльність В'ячеслава Прокоповича - автора праць з магдебурзького права, української сфрагістики.
20. Ростислав Лащенко, Андрій Яковлів, Сергій Шелухін- зарубіжні історики українського права.
21. Друге покоління українських істориків-емігрантів: Борис Крупницький, Ілько Борщак, Домет Олянчин, Симон Наріжний та інші: відмінні риси діяльності цього покоління, науковий наробок, значення для розвитку української історіографії.
22. Третє покоління українських істориків-емігрантів: Михайло Антонович, Ігор Лоський, Іван Сойко та інші. Характерні риси, недоліки, особливості наукової діяльності істориків 30-х років ХХ ст.
23. Наукова діяльність українського наукового осередку Риму середини ХХ століття.
24. Дослідження новітньої української історії у 50-ті роки в США.
25. Європейські центри з української історії у середині ХХ століття: Українська Вільна Академія Наук (Мюнхен), Наукове товариство імені Шевченка у Франції (Сарсель), Василіанський центр у Римі.
26. Четверте покоління істориків-емігрантів у другій половині 40-х років ХХ ст. Основні напрямки діяльності.
27. Праці Джона С. Решетаря-молодшого.
28. Праця італійського історика Ісидора Нагаєвського «Історія української держави двадцятого століття» про події в Україні часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.): свідчення учасників подій, складнощі, суперечливості, оцінки.
29. Праця американського історика Тараса Гунчака «Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії» про основні віхи державотворчих змагань українців.
30. Проблеми та особливості сучасної зарубіжної та української історіографії. Пошуки нових методологій.
31. М.П. Драгоманов у витоків української національної історіографії Кирило-Мефодіївського товариства.
32. Зарубіжні історики Павло Магочий, Роман Шпорлюк, Роман Сербін та інші та їх вплив на формування сучасної української історіографії.
33. Кирило-Мефодіївське товариство в українській діаспорній історіографії.
34. «Переяславська Рада» та угода 1654 року у зарубіжній історіографії другої половини ХХ-на початку ХХІ століття.
35. Передумови та причини Визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття в англомовній історіографії другої половини ХХ століття.
36. Хмельниччина на сторінках зарубіжного журналу «Український історик». Внесок у розвиток українознавчих студій. Діяльність професора Любомира Винара.
37. Питання зовнішньополітичної діяльності уряду Б. Хмельницького у зарубіжній історіографії (1945-1990 рр.)
38. Зарубіжні дослідження про українсько-татарські відносини у добу Хмельниччини.
39. В'ячеслав Липинський про державу Богдана Хмельницького.
40. Зборівський похід та угода 1649 р. у зарубіжній історіографії.
41. Суперечливі питання біографії Богдана Хмельницького у зарубіжній історіографії.
42. Діяльність Адама Кисіль та Максима Кривоноса у зарубіжній історіографії.
43. Олександр Оглоблин та його дослідження з історії Хмельниччини.
44. Протиріччя та конфлікти в історії українсько-російських відносин другої половини 17-го століття на сторінках зарубіжних видань.
45. Волинь у перші роки Визвольної війни 1648 року: виникнення повстанських загонів, бойові операції, соціальний склад загонів у зарубіжних виданнях.
46. Англійський історик Норман Дейвіс про тоталітарний радянський режим у книзі «Європа: Історія» (2006).
47. Україна та українці на сторінках світового бестселера «Європа: Історія» за авторством Нормана Дейвіса.
48. Омелян Пріцак та його внесок у розвиток зарубіжної історіографії історії України.
49. Праця Н. Полонської-Василенко «Історія України»: концептуальне висвітлення історії України.
50. Н. Полонська-Василенко як дослідниця найрізноманітніших проблем історії України: про Запорізьку Січ, дослідження «Історії Русів», історії Новоросійської губернії, історії життєдіяльності героїчних українок.
51. Праця митрополита Іларіона «Дохристиянські вірування українського народу» - перша спроба короткого викладу дохристиянських вірувань українського народу в історіографії.
52. Теоретичні проблеми історичної науки ХІХ століття в сучасній зарубіжній історіографії.
53. Книга Р. Задеснянського «Апостол української національної революції»: погляди на братство, роль Т.Г. Шевченка в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, розходження в оцінках.
54. Зарубіжна історіографія суспільно-політичних рухів та об'єднань України в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
55. Англійська та американська історіографія про Україну в роки Другої світової війни.
56. Німецька історіографія про воєнні події в Україні в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
57. Зарубіжна україністика про діяльність громадських, церковних, політичних інституцій, військових діячів, учених, митців періоду гітлерівської окупації в Україні.
58. Канадська історіографія про Голодомор 1932-1933 років в Україні та сталінську національну політику.
59. Сучасна німецька історіографія про Голодомор 1932-1933 років в Україні: оцінки, дискусії.
60. Російська україністика на початку ХХІ століття: стан, характер, перспективи.
61. Українська зарубіжна історіографія 1918-1939 років: тематика історичних досліджень.
62. Українська зарубіжна історіографія 1939-1945 рр.: особливості, напрями дослідження.
63. «Таборовий « період (1945-1952 рр.) зарубіжної української історіографії.
64. «Еміграційний» період (1952-1991 рр.) зарубіжної української історіографії.
65. Сучасне українське наукове життя в діаспорі - період співпраці з українськими істориками (1991 рік до сьогодні).
66. Зарубіжна історіографія та основні напрямки дослідження у сфері української аграрної історії пореформеної доби.
67. Зарубіжна історіографія про діяльність Павла Скоропадського.
68. Український масонський рух 1917-1920 рр. у творах польського історика Людвіка Гасса.
69. Історія України в російській та польській науковій літературі 1990-х - початку 2000-х років: проблеми дослідження, особливості, оцінки.
70. Сучасні трансформаційні процеси в Україні в оцінках зарубіжних дослідників.