Глава 5

ності детерміністичних зв'язків криміногенних чинників із зло­чинністю, вміє розрізняти серед численних її детермінантів ті, які виконують функції спричинення, зумовлення, іншого кореляційно­го зв'язку, має досвід розпізнавання їх функціональної детерміністичної ролі у процесах, явищах, проявах людської актив­ності та інших фактах, що мають місце та виявляються у сфері регу­лювання проекту. Саме наявність зазначених знань та досвід екс­пертів створюють умови виконання ними завдання із прогнозуван­ня та оцінки можливих кримінологічних наслідків у разі прийняття та реалізації проекту.

Наведеним зумовлюються фахові вимоги щодо експертів сто­совно можливості виконання такого завдання. Ці вимоги визначені у ч. 4 ст. 1 Проекту. Вона передбачає, що експерт — це фахівець, професійні здібності якого визначаються однією з таких ознак:

а) наявність наукового ступеня кандидата або доктора наук за спеціальністю, що включає кримінологію. За науковою кла­ сифікацією, що затверджена Вищою атестаційною комісією (ВАК) України, кримінологія є складовою наукової спеціальності за шиф­ ром 12.00.08 — «Кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право». Таким чином, якщо фахівець захистив канди­ датську чи докторську дисертацію з кримінології за спеціальністю 12.00.08, він може за фаховою ознакою бути експертом криміно­ логічної експертизи;

б) наявність вищої спеціальної освіти та стажу роботи не менше 5 років у провадженні правоохоронної чи організаційно-управ­ лінської діяльності у сфері суспільних відносин, що є предметом регулювання проекту. Ця ознака стосується осіб, які не мають на­ укового ступеня з кримінології, проте завдяки своїй професійній діяльності обізнані з кримінологічними чинниками, що діють у названій сфері.

Наведеними професійними ознаками не обмежуються вимоги до експерта. Для отримання права на проведення кримінологічної експертизи він повинен одержати у встановленому порядку свідоцтво, форма, умови та порядок видачі якого встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 8 ст. ЗО Проекту).

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 1 Проекту експертом не може бути особа, яка брала участь у розробці проекту, поданого на експерти-

242

Кримінологічна експертиза

зу або особисто зацікавлена в результатах кримінологічної експертизи;

— підготовка об'єктивного, науково обґрунтованого висновку щодо проекту, а також за можливості — рекомендацій стосовно внесення змін до проекту з метою запобігання негативним кримінологічним наслідкам у разі його прийняття. Цим завдан­ням реалізується мета кримінологічної експертизи.

Проект встановлює, що правову основу кримінологічної екс­пертизи становлять Конституція України, Закон України «Про на­укову та науково-технічну експертизу», Закон «Про криміно­логічну експертизу проектів нормативно-правових актів» та інші акти законодавства (ст. 4). Слід розуміти, що Закон «Про наукову та науково-технічну експертизу» містить правову основу криміно­логічної експертизи лише в частині, яка стосується визначеної цим законом «іншої наукової експертизи». Проект визначає, що пред­метом кримінологічної експертизи є питання, з яких можливе її проведення (ст. 5). Зазначається, що перелік таких питань встанов­люється методикою проведення кримінологічної експертизи.

У Проекті визначаються об'єкти кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів (ст. 6). До останніх віднесені проекти: закону, указу Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правового акта центрального ор­гану виконавчої влади та такого самого акта Національного банку України. Тим самим передбачається, що об'єктом кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів згідно з Проек­том цього закону може бути проект не будь-якого управлінського та іншого акта, а лише такого, що має нормативно-правові ознаки. Такі ознаки, як відомо, досі визначаються лише в теорії права. На законодавчому рівні вони мають бути визначені Законом «Про нормативно-правові акти».

До суб'єктів кримінологічної експертизи Проект (ст. 7) відно­сить її замовників, експертно-кримінологічні установи, експертів та керівників експертних груп. Визначення названих суб'єктів Дається у ст. 1 Проекту. Зокрема, ч. З цієї статті визначає, що за­мовник — це орган державної влади, що розробляє проект норма­тивно-правового акта, а також орган чи особа, якім надані повноваження стосовно його прийняття (видання).

243