- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1
кримінологічної інформації. У Міністерстві внутрішніх справ існує декілька автоматизованих баз даних, що відображають показники зареєстрованих злочинів і осіб, притягнених до кримінальної відповідальності за їх вчинення. Ці бази сумарно відображають узагальнені неперсоніфіковані показники обліку злочинів, що ведеться в органах внутрішніх справ та інших правоохоронних органах за картками форм № 1 та № 2. Тим самим вони фактично відображають ті прогалини та інші недоліки, які існують в практиці реєстрації злочинів і не дають адекватного уявлення про злочинність в Україні (див. про це докладніше в главі 4 «Теорія злочинності» Книги 1 Курсу). Названа практика є проявом відомої тенденції, характерної для країн, де не розвинуті демократизм і принципи відкритого суспільства. У цих країнах інформація, що не вигідна для влади, або закривається, або публічно подається у такому вигляді, щоб створити більш сприятливе для пануючого режиму враження. В Україні ця тенденція протягом останнього десятиріччя повною мірою була характерною щодо інформації про злочинність, особливо у сферах економіки, приватизації, державних фінансів, корупції, інших зловживань владою, наркобізнесу тощо.
Автор Курсу ще в середині 90-х років минулого століття дійшов висновку, що як джерело більш надійної та об'єктивної інформації про згадані суспільне небезпечні прояви може бути використана періодично оновлювана інформація про тенденції (динаміку) зміни кримінологічних чинників (процесів, явної, фактів, діяльності тощо), що зумовлюють згадані прояви. Якщо значення показників зумовлюючих чинників демонструють тенденцію до зменшення їх кількісного прояву, то і негативні вчинки, які зумовлювані останніми, закономірно і логічно отримують підґрунтя для скорочення. Але ніяк не навпаки, коли, приміром, в Україні значення показників кримінологічних та інших зумовлюючих чинників злочинності, насамперед погіршення матеріального становища населення, девальвації моральних норм тощо тривалий час зростали, а офіційні статистичні дані щодо рівня злочинності скорочувалися. Останнє можливе лише за умов коригування реальних даних.
Згадані наукові висновки лягли в основу пропозицій про створення баз даних про кримінологічні чинники окремих видів
50
Кримінологічна інформація
злочинів. На підставі цих баз даних мали бути розроблені відповідні автоматизовані інформаційні системи, а згодом і об'єднана Державна автоматизована система кримінологічної інформації (ДАСКІ). Названі пропозиції ще наприкінці 1995 р. були подані незадовго до того обраному Президенту України Л. Д- Кучмі, який широко проголошував наміри повести рішучу боротьбу із злочинністю та корупцією. На хвилі цих намірів згадані пропозиції були підтримані, включені до розпорядження Президента, яким доручалося Академії правових наук розробити наукові обґрунтування створення в Україні зазначеної системи ДАСКІ.
З того часу були розроблені методологія та концепція згаданої системи, методики збору та аналізу кримінологічної інформації про чинники окремих видів злочинів та інших правопорушень, в експериментальному порядку проведений збір та відповідна систематизація такої інформації стосовно чинників корупції та злочинів у сфері банківської діяльності. Важливим здобутком цієї дослідницької роботи стала розробка експериментальної методики переведення (інтерпретації) кримінологічної інформації про чинники злочинів, яка здебільшого є не кількісною, а якісною, у показники процесів, подій, проявів діяльності тощо, що мають кількісний вимір. Тим самим було вирішено на методичному рівні завдання щодо використання кримінологічної інформації в автоматизованій інформаційній системі, що формується, як відомо, на кількісних показниках. Апробування методики на масивах кримінологічної інформації про чинники корупції та злочинів у сфері банківської діяльності показало її придатність для якісно-кількісної інтерпретації цієї інформації у показниках та значеннях, що застосовуються у формах статистики, яка використовується в Україні.
Далі потрібно було для розробки програмно-технічної документації на створення перших двох баз даних інформаційної системи отримати відповідні статистичні дані та кошти. Проте в апараті Кабінету Міністрів України, попри відзначення виняткової важливості розробки ДАСКІ, ці питання не були вирішені, незважаючи на неодноразову їх офіційну постановку у 1999-2001 рр. Не дали практичного результату і неодноразові звернення з цього
51