- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Четверте. Для визначення величини значення показника рівня злочинності для кожного року прогнозованого періоду, тобто для прогнозу цього рівня, вираховуємо цю величину згідно з тим, як вона графічно відображена координатою (точкою) перетину лінії тренду з вертикальною лінією колонки кожного року зазначеного періоду. При цьому візуально визначаємо точне розташування координати (точки) на вертикальній лінії та її величину (у %) відповідно до стандартної шкали. З малюнка 1.3 видно, що координаті величини 2007 р. відповідає значення 90,1; 2008 р. — 86,0; 2009 р. — 79,9. Таким чином, прогнозується, що рівень злочинності у 2007 р. складатиме 90,1 % від рівня 2002 р., у 2008 р. - 86,0 %; у 2009 р. — 79,9 %, тобто він знижуватиметься у середньому на 4-5 % щороку.
У подібний спосіб можна екстраполювати та прогнозувати зміну значень показника коефіцієнту злочинної активності на 100 тис. населення. Експериментальне виконання такого прогнозу показує, що він відображує подібну тенденцію поступового зменшення величини значення вказаного показника у прогнозованому періоді.
Проте слід пам'ятати, що динамічний ряд значень названих показників лінії тренду та їх прогнозована екстраполяція на майбутнє визначені на підставі офіційних статистичних даних. Останні відображають маніпульовані значення показника реєстрації злочинів, зокрема зміну практики їх реєстрації у 2003 р., яка дала змогу демонструвати штучне скорочення злочинності у 2004 р., зумовила загальну тенденцію зменшення значень її показників у період 2004-2006 рр. та продовження цієї тенденції у перспективі до 2009 р. Тенденція відбиває практику реагування на повідомлення про злочини, яка не поліпшилася, а навпаки, у 2005-2006 рр. погіршилася, у тому числі через необгрунтовану зміну у 2005 р. законодавства про відповідальність за так звані «дрібні» крадіжки та інші майнові злочини. Про це докладно йшлося вище, і повторюватися немає потреби. Тому наведена методика і практика прогнозування злочинності за методом екстраполяції має бутрі взята до уваги, але отримані прогнозні результати повинні сприйматися із зазначеними застереженнями, бо вони фактично відтворюють прогноз реєстрації злочинів (за умов збе-
154
Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
пеження ЇЇ нинішньої неповноти), а не прогноз справжнього рівня злочинності.
У наведеному прикладі кримінологічне прогнозування злочинності виконано, як зазначалося, через застосування методу простої екстраполяції, яка становить перший рівень останньої. Другим її рівнем є складова екстраполяція, що проводиться, як зазначалося за показниками складових злочинності — її видів, територіальних сукупностей, соціальних груп злочинців, їх категорій, виокремлених за різними ознаками, щоб отримати прогнозні висновки і стосовно них. Прогнози щодо останніх доповнюють простий прогноз злочинності, виконують прогностичну функцію стосовно її складових структур, залежностей між ними, зокрема таких, які впливають на значення показників та висновки загального прогнозу. Зазначену роль, приміром, можуть виконувати прогнози стосовно значень показника найбільшої поширеності видів злочинів. Якщо такі прогнози свідчать, наприклад, про зростання значень вказаного показника, вони можуть бути додатковим аргументом щодо імовірного зростання у майбутньому і значень прогнозованих показників злочинності загалом, що має бути взято до уваги під час оцінки останніх. Крім того, прогноз щодо зростання значень показників кількості певного виду злочину чи величини соціальної групи злочинців, яка його вчиняє, повинен бути сигналом для посилення запобіжної роботи саме стосовно цього виду злочину або цієї соціальної групи осіб, щоб не допустити його подальшого поширення і тим самим запобігти зростанню злочинності загалом.
Для прикладу візьмемо крадіжки, серед яких переважну більшість становлять посягання на майно громадян. Відомо, що цей вид злочину багато років є найбільш поширеним у країні. Причому його частка у загальній кількості злочинів тривалий час зростала. У 2001 р. вона становила 33,7 %; у 2003 р. сягнула 47,6 % і лише за умов вибіркової реєстрації злочинів, що були запроваджені у 2004 р., знизилася до 44,6 %. У 2005 р., після відомих змін законодавства, які штучно підвищили матеріальний «бар'єр» визначення майнового посягання як злочинного, питома вага кримінальне караних крадіжок знизилася до 38 %, а у 2006 р. — аж До 31,1 %. До того відомо, що крадіжки, передусім майна громадян,
155