Глава 5

редбаченням у ньому саме особливого порядку такої акредитації. Оскільки кримінологічна експертиза як наукова не належить до державної, її висновок згідно зі ст. 2 Проекту має лише рекомендаційний, тобто не обов'язковий характер; обов'язковим він є лише для розгляду органом чи особою, що розробляє або приймає (видає) нормативно-правовий акт.

До основних завдань кримінологічної експертизи ст. З Проек­ту відносить:

— об'єктивну і повну, згідно із замовленням, оцінку відповід­ності проекту сучасному рівню наукових кримінологічних знань щодо криміногенних та антикриміногенних чинників і запобіган­ня дії причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів. Зазначе­не завдання вимагає від кримінологічної експертизи: а) об'єктив­ної оцінки; б) її повноти відповідно до замовлення, тобто у межах питань, поставлених у ньому; в) оцінки відповідності проекту сучасному рівню кримінологічних знань щодо криміногенних та антикриміногенних чинників. Остання вимога ставить перед екс­пертом (експертами) завдання володіти зазначеними знаннями на їх сучасному рівні та оцінити відповідність останнім проекту. На­гадаємо, що згідно з методикою кримінологічної експертизи дослідження її об'єкта, тобто проекту поданого на експертизу, про­водиться з огляду на кримінологічні (криміногенні та анти-криміногенні) чинники, які функціонують у сфері відносин, що є предметом регулювання цього проекту. Таким чином, експерт має володіти не загальним уявленням про названі чинники, а про те, які саме процеси, явища, факти, прояви людської активності вико­нують роль таких чинників у сфері регулювання проекту. Фахівцям-кримінологам відомо, що на сьогодні далеко не в усіх сферах суспільних відносин кримінологічні чинники виявлені та визначені. Крім того, інформація про них міститься у різних дже­релах: літературних, матеріалах статистики, наукових досліджен­нях, іноді у відповідних управлінських документах тощо. Водно­час наявність зазначеної кримінологічної інформації про сферу суспільних відносин, яка є предметом правового регулювання проекту, що поданий на експертизу, є неодмінною умовою можли­вості проведення кримінологічної експертизи (ст. 9 Проекту). У Проекті передбачається, що Кабінет Міністрів України на

240

Кримінологічна експертиза

підставі відомостей про наявність кримінологічної інформації про певні сфери суспільних відносин, поданих Академією правових наук України, визначає ті сфери, в яких можливе проведення кримінологічної експертизи. Наведеним зумовлюються три прин­ципових висновки: 1) кримінологічна експертиза не завжди мож­лива, а лише за умови наявності відповідної інформації щодо кримінологічних чинників; 2) експерти мають володіти цією інфор­мацією на сучасному рівні; 3) повинна бути забезпечена наявність такої сучасної інформації та прийнятна система користування нею, що можливо лише у разі системного проведення досліджень кримінологічних чинників спочатку в основних, а далі й в усіх сфе­рах суспільних відносин, які потребують правового регулювання, а також зосередження інформації за результатами таких досліджень у спеціальній автоматизованій постійно діючій інформаційній сис­темі. Такою й є об'єднана державна автоматизована система кримінологічної інформації, створення якої згідно з прикінцевими положеннями Проекту повинно бути передбачене у плані заходів щодо забезпечення проведення в Україні кримінологічної експерти­зи, який має затвердити Кабінет Міністрів України;

— прогнозування та оцінку можливих негативних криміно­логічних наслідків у разі прийняття нормативно-правового акта, проект якого подано на експертизу. У цьому завданні закладено виконання тієї функції, яка реалізує сутність кримінологічної екс­пертизи — спрогнозувати кримінологічну ефективність норм про­екту, що поданий на експертизу, зокрема можливість настання нега­тивних кримінологічних наслідків у разі прийняття та реалізації проекту закону чи іншого нормативно-правового акта. Згідно з визначенням термінів (ч. 11 ст. 1 Проекту) під кримінологічними наслідками розуміється зміна кримінологічної ситуації внаслідок дії чинників, які її визначають, а під кримінологічною ситуацією — сукупність криміногенних та антикриміногенних чинників. Нега­тивними є такі кримінологічні наслідки, коли у сукупності чин­ників, що її визначають, переважають криміногенні чинники. Таким чином, виконання цього завдання полягає у тому, щоб запобігати перетворенню певної норми проекту і тим самим його загалом в умову, що сприяє дії криміногенних чинників. Виконання цього завдання передбачає, що експерт володіє знаннями стосовно сут-

241