Глава 5

кримінологічну експертизу проектів нормативно-правових актів» (далі — Проект), складається з преамбули, чотирьох розділів, 33 статей та Прикінцевих положень. У першому розділі (ст. 1 Про­екту) визначаються значення термінів, що вживаються у Законі, та поняття кримінологічної експертизи (ч. 8 ст. 1). Останнє трак­тується як дослідження та оцінка проектів нормативно-правових актів (далі — проект), що проводяться на основі науково обґрун­тованої методики з використанням кримінологічних знань з метою виявлення і запобігання нормативному закріпленню поло­жень, реалізація яких може посилювати дію криміногенних чин­ників або послаблювати соціальні заходи, спрямовані на усунення останніх. У цьому самому розділі визначаються також статус, ос­новні завдання, правова основа, предмет, об'єкт, суб'єкт, підстави проведення кримінологічної експертизи та види останньої. Прин­ципове значення має визначення статусу кримінологічної експерти­зи (ст. 2). Закон України «Про наукову та науково-технічну експер­тизу» встановлює три види статусу останньої: державна, громадська та інша наукова. З цим пов'язані різниця у належності до державно­го статусу і підпорядкування установи, що проводить експертизу, та обов'язковість ЇЇ висновку. Остання належить експертизі, що прово­диться державною установою. Проект визначає, що кримінологічна експертиза є науковою: за диференціацією Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу» — «іншою науковою», тобто не державною і не громадською. Критерієм виділення в ок­ремий різновид наукової експертизи є не тільки її недержавне підпорядкування (можливе й таке) або громадський характер, що також не виключається, а науковість, тобто здатність (офіційна визначеність) установи чи організації, яка проводить експертизу, займатися науковою кримінологічною діяльністю. Однак при цьому не слід ототожнювати пропозиції, рекомендації, зокрема вис­новки щодо законопроектів, які надаються окремими кримінолога­ми, їх об'єднаннями (асоціаціями) за власною ініціативою (що про­понувалося в літературі1), з кримінологічною експертизою, яка про­водиться на підставі закону, у встановленому ним порядку, тобто на замовлення, та обов'язково згідно із затвердженою науковою мето-

1 Джужа О. М., КиршІюкА. В. Вказана праця. — С. 136.

238

Кримінологічна експертиза

дикою. Експертизу може проводити лише експертно-криміно­логічна установа, якою згідно із Законом (ч. 5 ст. 1 Проекту) може бути науково-дослідна установа, вищий навчальний заклад або інша організація, акредитована на проведення кримінологічної експертизи. Оскільки науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади та інші організації можуть бути засновані не лише на державній формі власності, то ознака державної належності не є обов'язковою для установи, яка проводить експертизу. Порядок проведення державної акредитації, якій підлягають експертно-кримінологічні установи та експерти, згідно зі ст. 7 Проекту визначається Кабінетом Міністрів України. Проте відомо, що постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1537 Міністерству освіти і науки надані повноваження щодо державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи. Згідно з наказом Міністерства науки і освіти України від 12 січня 2004 р. № 12 затверджений Порядок проведення зазначеної державної акредитації названих осіб, форма свідоцтва та перелік необхідних документів для проведення фізичними особами експертної діяль­ності без свідоцтва. Виникає питання, чи потрібний за наявності такого загального порядку відмінний від нього порядок державної акредитації експертно-кримінологічних установ та експертів? На це питання слід дати ствердну відповідь. У Порядку, визначеному Міносвіти і науки, насамперед зазначено, що він розроблений згідно з Законом «Про наукову і науково-технічну експертизу». Вже за­значалося, що кримінологічна експертиза є науковою за визначен­ням. Проте за своїми підставами, об'єктами, суб'єктами проведення, обов'язковістю наявності кримінологічної інформації щодо чин­ників у сфері регулювання об'єкта експертизи та за багатьма інши­ми ознаками кримінологічна експертиза значно відрізняється від звичайної наукової експертизи у розумінні Закону «Про наукову та науково-технічну експертизу». Через це вона потребує законодав­чого регулювання спеціальним законом «Про кримінологічну екс­пертизу проектів нормативно-правових актів», зокрема особливого порядку державної акредитації суб'єктів кримінологічної експерти­зи. Наведене визнано Кабінетом Міністрів України, який направив на розгляд Верховної Ради України зазначений законопроект із пе-

239