Глава 5

аналізувати. З цією метою було проведено вивчення нормативних актів (понад 50 актів), статистичних даних, аналітичних ма­теріалів, інших джерел інформації про стан правового регулюван­ня, правопорядку та кримінологічної ситуації у визначеній сфері регулювання. Вирішувалося завдання відбору інформації, що містить відомості про криміногенні та антикриміногенні чинники у згаданій сфері і має бути більш предметне проаналізована та об­роблена безпосередньо для потреб експериментальної експертизи.

На цьому етапі більш предметне визначені: основні питання, що потребують законодавчого регулювання у вибраній сфері, та необхідна стосовно них конкретна кримінологічна інформація; го­ловні аспекти кримінологічної оцінки — ефективність механізму контролю за переведенням валютних коштів за експортними опе­раціями та поставкою предметів імпорту за імпортними опе­раціями, необхідна щодо цього кримінологічна інформація; мето­дика аналізу та оцінки згаданого механізму тощо.

На згаданому етапі проведено також кримінологічний аналіз взаємодії окремих елементів регулювання із загальною схемою ме­ханізму контролю за експортно-імпортними операціями. Здійсне­но кримінологічну класифікацію інформації цього етапу аналізу.

За результатами проведеної роботи розроблено План-проспект підготовки та аналізу кримінологічної інформації при проведенні експертизи. Згодом розроблені класифікатор об'єктів контролю, що включає елементи та засоби механізму контролю, а також текст-коментар до них (додаток до класифікатора). Користуючись класифікатором, проведено систематизацію всієї зібраної та про­аналізованої кримінологічної інформації.

Підготовлено Перелік криміногенних чинників з викладенням аналізу їхнього впливу на вчинення злочинів, передбачених стат­тями 80!, 84-861, 165, 167, 168 чинного на той час КК України, та некримінальних протиправних діянь у сфері валютних операцій.

У січні-лютому 1997 р. за розробленою методикою було прове­дено в порядку експерименту кримінологічну експертизу проекту Закону України «Про валютне регулювання». Експертиза прово­дилася експертною групою, яка включала висококваліфікованих кримінологів (докторів та кандидатів наук) з юридичного факуль­тету Національного університету імені Тараса Шевченка,

230

Кримінологічна експертиза

Національної академії внутрішніх справ та Академії СБУ, фахівців правоохоронної діяльності з Генеральної Прокуратури, МВС, Мін'юсту України, спеціалістів у сфері управління та валютного регулювання з Міністерства фінансів, Національного банку, Міністерства економіки, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації України, разом 14 експертів. Ор-ганізаційно-методичне забезпечення роботи експертної групи та контроль за дотриманням вимог методики здійснював її розроб­ник — автор Курсу.

У процесі експертизи були апробовані усі поопераційні методи­ки, виконані усі передбачувані ними операції та процедури. При виконанні всіх експертних робіт експерти після одержання елемен­тарного інструктажу вільно самостійно користувалися робочими документами. Складнощі викликали: складання переліку криміно­логічних чинників у сфері регулювання (в порядку перевірки про­фесійної придатності експертів — операція 2.2.1) та подання екс­пертами пропозицій щодо зміни норм об'єкта експертизи, вплив яких на кримінологічні чинники був оцінений експертами як зна­чущий негативний (для підготовки нормативної частини виснов­ку). Для керівника експертної групи найбільш складним виявило­ся агрегування індивідуальних експертних оцінок у групову, агрегування в одну оцінку впливу норми на різні чинники, а також узагальнення групового мотиву негативної оцінки норми.

У цілому експертиментальна експертиза засвідчила прийнят­ність методики для експертів, її придатність для результативного проведення експертизи. Усі експерти підписали експертний висновок, при цьому двоє відмітили особисту незгоду з декількома пунктами висновку. Проте останні залишено у висновку в редакції, що відображує позицію переважної більшості експертів.

Висновок експертизи містив зауваження і відповідні пропо­зиції щодо зміни 17 норм з 48, які представлені у проекті. Харак­терно, що переважна більшість зауважень стосувалася не форму­лювання у нормах законопроекту повноважень та обов'язків суб'єктів валютних операцій, а відсутності у проекті механізмів контролю за їх дотриманням, який мав би сприяти запобіганню відхиленням від них, порушенню встановленого законом порядку здійснення цих операцій. Тобто зауваження торкалися забезпечен-

231