Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Глава 5

тощо, що свідчить про сильну або достатньо значущу інтен­сивність негативної оцінки впливу норми і про глибоку переко­наність експертної групи у зазначеній оцінці, має супроводжува­тися у висновку викладенням основних мотивів такої оцінки.

При викладенні групової кримінологічної оцінки об'єкта екс­пертизи в цілому потрібно навести дані про характер групового вибору (одностайний або за більшістю експертів) та вказати пито­му вагу експертів, які по-іншому оцінили кримінологічну ефективність цього об'єкта.

При викладенні групової експертної оцінки зміни детерміністичної ролі кримінологічних чинників слід навести її значення (Кдз) не лише агреговане у групі, але й декілька інших поширених у групі значень цього коефіцієнта.

6.3. Нормативна частина висновку містить рекомендації екс­пертної групи щодо зміни тексту тих норм об'єкта експертизи, вплив яких на кримінологічні чинники оцінений як негативний. Доцільно не лише подати зауваження та пропозиції щодо зміни тек­сту такої норми, але й, коли це можливо, запропонувати її нову ре­дакцію, яка б оптимально відповідала потребам зміни негативної спрямованості впливу норми, наданню її впливу антикриміногенно-го характеру. У разі внесення пропозиції щодо суттєвої зміни ре­дакції норми доцільно навести до неї кримінологічні аргументи. Найбільш уважно потрібно поставитися до нової редакції та її аргу­ментації щодо норм, негативний вплив яких оцінений як сильний.

Запропоновані керівником експертної групи рекомендації що­до зміни тексту норм, які піддавалися експертизі, доцільно винес­ти на обговорення експертної групи та лише після цього остаточно визначитися з їхньою новою редакцією.

Рекомендаційна частина висновку охоплює ті рекомендації, які не стосуються зміни редакції норм об'єкта експертизи. В період підготовки до проведення експертизи, зокрема у процесі виявлен­ня та аналізу кримінологічних чинників, що діють у сфері регулю­вання об'єкта експертизи, у поле зору експертів потрапляють криміногенні чинники, що не пов'язані із якістю законодавчої нор­ми (3Н). У переліку кримінологічних чинників та, відповідно, у таблиці їхнього моделювання і оцінки (операція 2.2.3) тау матриці оцінки впливу правової норми на кримінологічні чинники (опе-

228

Кримінологічна експертиза

рація 2.2.4) вони розміщені з відповідними найменуваннями ПЗН, ОУЗ, КЗ та інше. Усунення (нейтралізація) таких криміногенних чинників потребує не поліпшення тексту норми закону, а вжиття інших заходів, які стосуються підзаконного нормативного регулю­вання, або організації та умов реалізації правових норм, або відо­мчого і позавідомчого контролю, або правоохоронної діяльності чи інших правозабезпечувальних засобів у сфері дії об'єкта екс­пертизи. Рекомендації щодо зазначених заходів (засобів) доцільно викласти окремо за кожним із названих чинників.

Рекомендації цієї частини висновку за згодою замовника екс­пертизи можуть бути направлені експертною установою не лише йому, а й відповідним установам, органам та організаціям, які за своєю компетенцією мають вживати викладених у рекомендаціях заходів.

Порядок підписання експертного висновку регулюється Зако­ном України «Про кримінологічну експертизу нормативно-право­вих актів», проект якого перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

У разі складання окремої думки експерта, вона має бути викла­дена із розкриттям її інформаційної та нормативної частин, а якщо вона стосується питань офіційної частини, то і з викладом аргу­ментів щодо останніх.

2.3. Враховуючи абсолютну новизну, об'ємність та достатню складність методики кримінологічної експертизи, було вирішено перед поданням її до офіційного розгляду здійснити стосовно неї експериментальне апробування. З урахуванням деякої поперед­ньої обізнаності авторського колективу з окремими криміно­логічними чинниками у сфері зовнішньої економічної діяльності було прийнято рішення експериментальне апробувати методику через проведення кримінологічної експертизи проекту Закону України «Про валютне регулювання», який на той час пройшов розгляд Верховною Радою України у першому читанні і стосовно якого керівництво профільної Комісії (тепер Комітету) з питань фінансів і банківської діяльності давало на це згоду.

Оскільки повна системна інформація про кримінологічні чин­ники у названій сфері регулювання була відсутня, авторський ко­лектив вимушений був самостійно її збирати, узагальнювати та

229