Глава 5

обізнані в обґрунтуванні правотворення та з функціональним змістом правової норми; 2) фахівці в галузі управління відповідної галузі (Еуп), що, безперечно, більш компетентні у питаннях право-застосовчої управлінської діяльності та її унормування; 3) фахівці, які займаються правоохоронною діяльністю і мають бути більш обізнаними у питаннях її здійснення та унормування. Тому залеж­но від того, якої із названих сфер стосується чинник, перевага в оцінці його кримінологічної значущості має бути надана оцінкам експертів — фахівців у цій сфері. Згідно з цим принципом, корис­туючись скороченими позначеннями, які використовуються в опе­рації 2.2.3, можна визначити, що для чинників, позначених 3Н та ПЗН, більш компетентними передбачаються оцінки експертів-кримінологів (Екр), для позначених ОУЗ, КЗ, ФМТЗ, ВК — експертів-управлінців (Еуп), з позначкою ВЗ, ПХЗ, ЗНВ, ВЗВ — експертів-правоохоронців (Епр). Відповідно й має надаватися перевага тим чи іншим фаховим індивідуальним оцінкам.

Друге завдання вирішується у подібний спосіб через надання переваги індивідуальним оцінкам, одержаним від більш компетент­них експертів. Компетентність останніх визначається належністю експерта до сфери діяльності, на яку впливає оцінюваний чинник (визначається подібним чином, як за першим завданням) або у якій оцінювана норма виконує роль правового забезпечення (визна­чається у спосіб, що застосовується при закінченні операції 2.2.4).

Третє завдання забезпечується врахуванням скорегованих індивідуальних оцінок, отриманих через виконання завдань 1 та 2, під час їхнього агрегування у групову оцінку. Це вже безпосеред­ньо операція з агрегування (2.2.5), яка, як зазначалося, вико­нується за загальними правилами і процедурами агрегування соціологічної інформації.

2.2.6. Операція з підготовки експертного висновку. Методичні завдання цієї операції зумовлюються функціональним призначен­ням та вимогами до висновку кримінологічної експертизи (далі — висновок), які визначаються Законом України «Про криміно­логічну експертизу проектів нормативно-правових актів» (ст. 2 його Проекту).

Функціональне призначення висновку визначає його структу­ру. Останню рекомендується будувати із чотирьох частин:

226

Кримінологічна експертиза

офіційної;

інформаційної; •• • .; > . ••

нормативної;

рекомендаційної.

В офіційній частині висновку, з якої він починається, виклада­ються офіційні дані щодо проведеної експертизи. Тут мають бути наведені офіційні назви експертно-кримінологічної установи та замовника, дата, місце та основні умови укладеного між ними договору про проведення експертизи. Після цього названі: вид останньої, питання, що поставлені перед нею; інформація, яка на­дана для її проведення; персональний склад експертної групи із позначенням службової посади, наукового ступеня, інших ознак професійного характеру кожного експерта. У цій частині висновку повинен бути чітко окреслений текст проекту, що піддавався екс­пертизі та становив її об'єкт, а також названа методика експертизи і дані про її схвалення у встановленому порядку. У разі якщо мето­дика при проведенні експертизи була піддана адаптації та змінам, останні мають бути конкретно описані.

У разі проведення під час експертизи спеціальних консультацій або досліджень потрібно вказати, з яких питань та ким вони про­водилися та якими є одержані результати (відповіді).

Інформаційна частина висновку повинна містити інформацію про групові експертні оцінки впливу норм об'єкта експертизи на кримінологічні чинники, а також про формування на підставі згаданих оцінок висновків щодо впливу окремих норм та об'єкта експертизи в цілому (операція 2.2.4).

У разі якщо перед експертизою ставилося питання щодо про­гнозу зміни детерміністичної ролі кримінологічних чинників внаслідок реалізації об'єкта експертизи, в інформаційній частині висновку мають бути наведені групові оцінки такої зміни.

Групові експертні оцінки впливу норм об'єкта експертизи вик­ладаються окремо за кожною нормою стосовно кожного чинника. При цьому має бути названа кожна норма, вплив якої хоча б на один чинник оцінений як негативний. Кожна негативна групова експертна оцінка впливу норми об'єкта експертизи, тобто така, ко­ефіцієнт групової оцінки (Кго) якої одержав знак «-», у разі якщо числовий показник коефіцієнта перевищує 1, наприклад: -2, -3, -4

227