
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5 '':
Оцінка за спрямованістю чинника зводиться до визначення характера (змісту) його детерміністичної дії. За цим показником чинники (детермінанти) поділяються па: і
криміногенні; ' * 1
антикриміногенні. -' •
Чинник, що має криміногенну спрямованість, та його показники одержують коефіцієнт спрямованості (Кс) зі значенням -1. Чинник антикриміногенної спрямованості має коефіцієнт спрямованості зі значенням +1. Значення Кс проставляються у таблиці систематизації.
Оцінка за детерміністичним значенням чинника у системі детермінації злочину проводиться за схемою, що відповідає сучасному уявленню науки кримінології про таку систему. Нагадаємо з глави 5 «Теорія детермінації злочинності» Книги 1 Курсу, що останнє ґрунтується: по-перше, на оцінці різної функціональної ролі елементів системи детермінації злочинності в якості: причин (системи причин або причинного «ланцюга»), умов (системи зумов-леиня причин), інших детермінантів, що мають іншу детермінуючу функцію; по-друге, на визнанні трьох основних рівнів детермінації (так само спричинення та зумовлення загалом), а саме: безпосереднього, опосередковуючого безпосередній рівень, іншого опосередковуючого; по-третє, на виділенні па кожному зазначеному рівні окремих ланок спричинення (зумовлення), що складаються з причини, її наслідку й умов, які сприяють спричиненню у цій ланці.
До першого рівня детермінації належать: а) причина, що має своїм прямим наслідком вчинення злочину; б) умови, які безпосередньо сприяють дії цієї причини. Якісною відмінністю детермінант першого рівня є безпосередня пов'язаність із зумов-ленням злочину.
До другого рівня детермінації (спричинення) належать: а) причини, що прямо продукують безпосередню причину; б) умови, які сприяють цьому; в) умови, що безпосередньо зумовлюють причини та умови другого рівня. Якісна відмінність детермінант цього рівня — прямий зв'язок із детермінантами першого рівня та між собою.
Третій рівень утворюють всі інші елементи системи детермінації, які мають із вчиненням злочину та з його безпосередніми
216
Кримінологічна експертиза
детермінантами непрямий, але зумовлювальний зв'язок. Тобто між детермінантами цього рівня та вчиненням злочину можна виявити послідовні ланки детермінації, хоч і досить віддаленої.
Залежно від рівня детермінації чинника, до якого його відносить експерт, чиннику надається детерміністичний ранг (Др), відповідно: першого рівня — III ранг, другого рівня — II ранг, третього рівня — І. Ранг позначається експертом у таблиці систематизації чинників цифрами 1, 2, 3, наприклад ДрЗ.
Оцінка інформаційного потенціалу чинника, тобто надійності інформації про нього, надає певної сили оцінці кримінологічної значущості чинника, складеної на підставі цієї інформації. Оцінка полягає у віднесенні кожного чинника до такого джерела інформації, яке, на думку експерта, дає найбільш повне уявлення для оцінки його кримінологічної ролі. Джерела інформації залежно від міри їх повноти і надійності надають інформації про чинник певного інформативного значення, яке позначається через коефіцієнт інформативності Кі. Чинник опосередковано набуває цього коефіцієнта при віднесенні до певного джерела. Кі останніх визначені таким чином:
Джерела інформації |
Коефіцієнт інформативності (Кі) |
Репрезентативне дослідження1 |
0,9 |
Дослідження без відомостей про його репрезентативність |
0,8 |
Підручник, навчальний посібник |
0,7 |
Власний професійний досвід |
0,6 |
Службова інформація |
0,5 |
Нерепрезентативне дослідження |
0,4 |
Популярна література |
0,3 |
Думка нефахівців |
0,2 |
Інтуїція |
0,1 |
Джерело не можна визначити |
- |
Визначальність для чинника певного джерела інформації експерт відмічає проставленням значення коефіцієнта інформативності цього джерела (від 0,9 до 0,1) у відповідній колонці таблиці систематизації чинників.
Назва скорочена. Повна і більш точна назва — наукове дослідження з використанням емпіричної інформації за параметрами, що забезпечують репрезентативність висновків.
217