Глава 5

Оцінка кандидатом своєї компетентності (самооцінка) прово­диться з таких питань:

оцінка ознайомленості з кримінологічною теорією детермі­ нації (причинної зумовленості) злочинності;

оцінка ознайомленості з кримінологічною ситуацією (станом злочинності) у регульованій сфері;

оцінка ознайомленості з криміногенними та антикриміноген- ними чинниками у регульованій сфері;

— оцінка ознайомленості зі станом правового регулювання відносин (діяльності) у регульованій сфері;

— оцінка ознайомленості зі станом діяльності щодо запобігання злочинам та некримінальним правопорушенням у регульованій сфері.

Самооцінка може проводитися і з інших питань.

Самооцінку доцільно проводити за трьома параметрами: 1) ступінь ознайомленості (визначається за п'ятибальною шка­лою); 2) визначення джерел, з яких отримано інформацію, потрібну для експертизи; 3) оцінка впливу цих джерел та добутої з них інформації на ступінь ознайомленості (визначається за стан­дартним переліком із тримірною шкалою їх значення). Показники самооцінки відображуються у таблиці.

Після заповнення таблиці керівник експертної групи підрахо­вує та проставляє у ній сумарний коефіцієнт ознайомленості (Козн), що характеризує міру ознайомленості кандидата з об'єктом та предметом експертизи, а за показниками джерел своїх знань та їх впливу на обізнаність — коефіцієнт аргументованості (Карг) за кожним джерелом (кожним питанням) та за всіма дже­релами і питаннями (сумарний коефіцієнт аргументованості). Він характеризує міру аргументованості знань кандидата щодо об'єкта та предмета експертизи.

Оцінка результатів виконання кандидатом у минулому обов'язків експерта, рецензента, консультанта може проводити­ся у разі, коли кандидат позначив в анкеті виконання таких обов'язків у минулому, але якість його експертно-консультаційної діяльності не відома. Особливий інтерес становить участь канди­дата у проведенні кримінологічної експертизи у минулому.

208

Кримінологічна експертиза

Оцінка виконання кандидатом у минулому згаданих вище обов'язків визначається керівником експертної групи на підставі ознайомлення з матеріалами установи, де вони виконувалися.

На підставі зібраних та вивчених даних складається оцінка ви­конання кандидатом у минулому згаданих обов'язків; вона дається на підставі трибальної шкали: позитивна, задовільна, негативна.

Бесіда керівника експертної групи з кандидатом проводиться для уточнення відповідей на запитання анкети, його самооцінок, якщо у цьому є потреба, а також для одержання відомостей про інші якості та здібності кандидата, які мають значення при вико­нанні обов'язків експерта, перебування його у колективі експертів.

Не рекомендується формалізувати якимось чином (ранжувати, оцінювати за шкалою тощо) результати бесіди.

Перевірка об'єктивними засобами деяких даних, що подані кандидатом про себе в анкеті, при бесіді, здійснюється лише щодо даних, які:

— мають суттєве значення для визначення підготовленості, компетентності кандидата;

— викликають обґрунтований сумнів у їхній достовірності;

— можуть бути перевірені елементарними об'єктивними засобами у межах звичайної службової етики (без застосування складних, прихованих засобів; великих затрат часу; приниження авторитету кандидата тощо).

У разі коли внаслідок перевірки окремі відповіді в анкеті кан­дидата потребують зміни, керівник експертної групи змінює їх та вносить зміни у бальній оцінці, про що зазначає наприкінці анкети.

Для перевірки професійних та ділових якостей кандидата, передусім того, який не працює в експертній установі, доцільно за­пропонувати йому виконати у порядку експеримента певне професійне завдання, пов'язане із проведенням експертизи, окремих її операцій.

Професійне завдання може полягати у тому, щоб:

самостійно скласти перелік криміногенних та антикриміно- генних чинників, що діють у регульованій сфері;

доповнити наданий керівником експертної групи перелік цих чинників на підставі свого знання про них;

209