Глава 5

криміногенних чинників. Ця сукупність визначає кримінологічну ситуацію у цій сфері. Під впливом зміни змісту цих чинників, особ­ливо залежно від зміни міри суспільної небезпечності криміноген­них чинників, а в кінцевому рахунку і співвідношення між ними та антикриміногенними чинниками, кримінологічна ситуація також зазнає зміни у певні періоди часу стосовно зумовлення тих чи інших злочинів, що вчиняються у цій сфері суспільних відносин.

Слід зауважити, що через незнання або неуважність до терміно­логії кримінології та дійсного змісту її понять, нерідко навіть в офіційних документах та виступах посадових осіб, замість ознаки «кримінологічна» щодо ситуації помилково вживається «криміно­генна». Остання ознака значно вужча і стосується лише сукуп­ності криміногенних чинників, які породжують злочинність. Кримінологічна ситуація — це взаємопов'язана сукупність криміногенних та антикриміногенних чинників. І саме тоді, коли стримуючих, антикриміногенних запобіжних засобів недостатньо або вони використовуються неповно, неефективно, порушується нормальний кримінологічний баланс: криміногенні чинники не одержують належної протидії, продукують злочинність, зумовлю­ють її зростання. Звідси методологічно обґрунтовується, що кримінологічна експертиза та її методика мають стосуватися впливу об'єкта, щодо якого вона проводиться, на обидві названі групи чинників — антикриміногенні та криміногенні, стимулюючи перші та гальмуючи вплив других.

По-друге. Кримінологічна ситуація складається та перебуває під постійним впливом (позитивним і негативним) низки де­термінантів: обставин, умов, процесів, явищ, проявів людської ак­тивності тощо. Серед них впливають на ситуацію та відносини, які її визначають, норми чинних законодавчих та інших нормативних правових актів. Як зазначалося, вплив цей може бути позитивним, що обмежує дію криміногенних чинників, або негативним, який створює сприятливі умови для реалізації останніх. Кримінолого-експертне дослідження має визначати, який саме вплив може мати норма закону, проект якої подано на експертизу. Методика остан­ньої повинна відповідати цій потребі.

Третє. Проблемну ситуацію на стадії розробки змісту будь-яко­го проекту, зокрема законопроекту, зумовлює потреба пізнання

198

Кримінологічна експертиза

наслідків його реалізації. У нашому контексті — кримінологічних наслідків, їхнього впливу на кримінологічну ситуацію. Оскільки йдеться про пізнання явищ, що реалізовуватимуться у майбутньо­му, стосовно яких інформація навіть за оптимальних умов її забез­печення є неповною, відносною, пізнавальна проблема перетво­рюється на прогностичну. Тобто виникає проблема прогнозуван­ня кримінологічних наслідків прийняття закону, ймовірної їх оцінки, що якраз і має здійснити кримінологічна експертиза.

Четверте. Наведене визначає прогнозно-оціночний характер методики кримінологічної експертизи і ту її особливість, що вона підпорядкована інформаційно-пошуковим та інформаційно-про­гнозним завданням. Прогностика визнає прямо пропорційну за­лежність міри імовірності оцінки від наявності, певної системної упорядкованості та можливості використання і кількісної інтерп­ретації інформації. Ця загальнопрогностична закономірність по­вною мірою стосується інформації про кримінологічну ситуацію та чинники, які її визначають. Але кримінологічна експертна оцінка з цього погляду суттєво різниться від інформаційної моти-вованості експертної оцінки в інших суспільних галузях, напри­клад в соціології. У відомих соціологічних публікаціях про засто­сування методу експертних оцінок досі не траплялася постановка завдань інформаційного забезпечення експерта.

І для правової експертизи, тобто оцінки правової відповідності нової правової норми, буде потрібно значно менше інформації. Тут потрібна інформація лише, як правило, про чинні правові норми, основи правового регулювання та текст нової правової норми. Експертно-правова оцінка у цьому вимірі зводиться до їх зістав­лення і висновку про відповідність (невідповідність) нової норми чинним нормам. Така оцінка, як правило, є результатом знань екс­перта, а не використання спеціальної інформації.

У загальній літературі з прогнозування і про метод експертних оцінок не знаходимо навіть зовсім обмеженого завдання щодо забезпечення експертів інформацією про умови функціонування об єкта прогнозування, зокрема про середовище, в якому він реалізовуватиметься.

Пояснення такого становища, можливо, криється у давній мето­дологічній установці на те, що фундаментом прогнозу є знання та

199