Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Глава 1 '• • -і-:

виділити низку складових, які диференціюють зміст цих частин за різними ознаками: виду злочинів, місця і часу їх вчинення, періоду отримання інформації, територіальної, галузевої належності тощо.

Так, частина структури кримінологічної інформації, якою є інформація про злочинність, може бути надалі розкладена за по­казниками рівня, структури, динаміки злочинності, а ті, своєю чер­гою, на ще дрібніші частини. Скажімо, інформація про загальний рівень злочинності може бути диференційована показниками сто­совно ЇЇ рівня за окремими видами злочинів, окремими галузями народного господарства, економіки, іншими суспільними сфе­рами, окремими регіонами, областями, містами, районами тощо.

Так само інформація про злочинні прояви може бути структу-рована за різними підставами. Скажімо, за періодом (часом) її одержання, починаючи з моменту отримання повідомлень про злочини (цю інформацію більшість кримінологів необґрунтовано не відносять до кримінологічно значущої, про помилковість такої точки зору детальніше йтиметься далі), потім — на час реєстрації злочинів (порушення кримінальної справи), далі — стосовно та­ких відомостей про злочин, які одержані на момент пред'явлення обвинувачення, закінчення розслідування, віддання особи до суду, та нарешті — за судовим розглядом і вироком.

Таким чином, інформація про злочин, які і будь-яка інша інфор­мація про певний об'єкт, — і це її друга загальна ознака, — весь час деталізується, уточнюється, загалом змінюється залежно від міри отримання відомостей про цей об'єкт, його вивчення, дослідження (стосовно злочину — його розслідування, судового визначення). Загалом структуризація інформації, в тому числі кримінологічної, відповідає потребам отримання більш чи менш детального уявлен­ня (відомостей) про її об'єкти, зокрема про злочини та злочинність.

По-третє, як вже зазначалося, кримінологічна інформація, як і будь-яка інша соціальна інформація, є відображенням процесів, явищ, подій, що мають масовий прояв людської активності. Уяв­лення про відповідний суспільний об'єкт, наразі злочинність, складається на підставі відомостей про неї як про певну статистич­ну сукупність її проявів. Це статистичний зріз інформації. Але у якісному (змістовому) відношенні злочинність — це сукупність злочинів, що вчинені на певній території, за певний час. Тому

18

Кримінологічна інформація

інформація про такий кримінологічний об'єкт, як злочинність, мо­же бути отримана і в іншій спосіб — через узагальнення інформації про кожний ЇЇ складовий об'єкт, яким є окремий конкретний зло­чин. У цьому розумінні структура кримінологічної інформації про злочинність своєю складовою має інформацію про злочини, які становлять сукупність злочинності. При узагальненні останньої інформації також застосовуються статистичні методи, проте об'єктом інформації є не узагальнені статистичні показники, а ознаки окремого злочину.

Кримінологічна інформація має і деякі інші особливості, які частково притаманні будь-якій соціальній інформації, а решта — характерні лише для кримінологічного різновиду останньої.

Особливістю кримінологічної інформації є те, що ознаки бага­тьох ЇЇ об'єктів, як правило, не мають чітко визначеного зовніш­нього вираження, не лежать «на поверхні». Більшість із них потрібно вишукувати, визначати, з'ясовувати їх зміст. До того ж кримінологічна інформація, як правило, є інформацією про якість, а не про кількість об'єктів чи ознак останніх. У теорії інформації таку «якісну» інформацію називають атрибутивною. У більшості випадків використання кримінологічної інформації, особливо за умов її інформатизації, про що йтиметься далі, виникає завдання переведення атрибутивної інформації у таку, показники якої мають кількісний вимір і можуть піддаватися статистичним операціям, зокрема й в автоматизованій формі. Для визначення атрибутивної кримінологічної інформації у кількісних показниках використовується розроблена у математичній статистиці низка прийомів і способів (індекси, коефіцієнти, квоти тощо). Останнім часом у кримінологічних дослідженнях, пов'язаних з обґрун­туванням та розробкою автоматизованих систем кримінологічної інформації, які проводилися під керівництвом автора Курсу, про що йтиметься далі, розроблена та застосовувана емпірична методика безпосередньої трансформації атрибутивної інформації про причини й умови окремих видів злочинів у показники, які мають кількісний вимір та можуть використовуватися в існуючих формах державної або відомчої статистики.

Отримання кримінологічної інформації з окремих її об'єктів потребує не лише атрибутивно-кількісної трансформації відпо-

19