- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
Не повинна становити виняток у цьому відношенні наукова кримінологічна експертиза щодо виявлення та усунення кримінологічної невідповідності (неефективності) законопроекту, запобігання його негативним наслідкам у вигляді створення сприятливих умов для вчинення злочинів. З огляду на наведене, повернемося до понять якості та ефективності закону. У соціальній оцінці якості законопроекту є підстави виділити її кримінологічну складову, яка зумовлюється врахуванням у ньому кримінологічного змісту регульованих відносин, прогнозуванням їхніх кримінологічне значущих змін та наслідків у результаті реалізації законодавчої норми.
Як зазначалося, з поняттям якості закону пов'язане уявлення про його ефективність. Остання стосовно будь-якої дії або засобу її стимулювання та регулювання, зокрема правового, визначається, як відомо, співвідношенням фактичного результату і тих соціальних цілей, досягненню яких підпорядковані зазначені дії, засоби їх забезпечення. Еталоном оцінки соціальної ефективності правової норми зазвичай є відповідність цій нормі не самої поведінки (в цьому вбачається її юридична ефективність), а більш віддалені соціальні наслідки її реалізації.
Різновидом соціальної ефективності закону можливо розглядати його кримінологічну ефективність. Критеріями останньої слід визнати стимулювання дії антикриміногенних чинників, усунення (нейтралізацію), створення несприятливих умов для детермінантів злочинності, які діють у сфері, що регулюється законом.
Зазначений підхід до визначення кримінологічної ефективності закону узгоджується з уявленням про те, що його ефективність та якість загалом пов'язані передусім з відповідністю об'єктивній реальності. Подібну відповідність відомий російський правознавець О. М. Васильєв ще в середині 70-х років минулого століття назвав основним об'єктивним законом правової форми суспільного життя1. На нашу думку, ця відповідність охоплює не лише позитивні сторони життя суспільства, його прогресивні цілі та тенденції, а виявляється і в урахуванні існуючих у ньому суперечностей, негатив-
1 Васильєв А. М. Правовьіе катсгории. — М., 1976. — С. 116-118.
192
Кримінологічна експертиза
них явищ, включаючи й кримінологічне значущі. Інакше кажучи, про відповідність закону об'єктивній реальності у кримінологічному відношенні можна говорити за тих умов, коли у законі враховуються реально існуючі та прогнозовані у регульованій сфері чинники як антикриміногенного характеру, так і ті, що детермінують злочинність, і якщо через реалізацію закону передбачається стимулювання перших та усунення (нейтралізація) других. Неврахування, ігнорування останніх, а тим більше свідоме (приміром, у кримінальне лобістських інтересах) нехтування ними здатні викликати негативні кримінологічні наслідки аж до створення сприятливих умов для вчинення злочинів, що, зрозуміло, не має нічого спільного з ефективністю закону.
Наведеним обґрунтовуються потреби пізнання у процесі законотворення як антикриміногенних, так і детермінуючих злочинність чинників і закономірностей, що функціонують у сфері регульованих законом відносин, розробки та використання відповідних, зокрема спеціально-кримінологічних, методів такого пізнання, науково-кримінологічного обґрунтування та оцінки продуктів законотворчого процесу. Наведене наділяє останній певним кримінологічним змістом. Вочевидь, є підстави, за аналогією з юридичною соціологією, яка виділяє соціологію нормо-творчості, визначити сферу законотворчої діяльності, що розглядається в кримінологічному аспекті, терміном «кримінологія законотворення»1. Остання, як і соціологія правотворення, «допомагає законодавцю поза рамками законодавчого процесу»2.
Пізнання об'єктивних та суб'єктивних кримінологічних закономірностей, у яких має реалізовуватися законодавчий акт, повинно бути науково обґрунтованим, ґрунтуватися на теоретичних та емпіричних підходах.
Викладене дало підстави твердити, що серед функцій та засобів науково-кримінологічного забезпечення законотворення3 має
Зрозуміло, що обгрунтування терміна «кримінологія законотворення» не створює підстав для виділення останньої поза предметом науки кримінології в окрему «кримінологію» (див. Детальніше в § 3 глави 2 Книги 1 Курсу). ^КарбоньеЖ. Юридичсская социология. - м., 1986. - С. 322.
Про них докладніше див.: Закшиок А. П. Методологічні проблеми підвищення якості ••законотворення в Україні засобами пауково-криміпологічпої експертизи // Вісник Академії правових наук України. - 1996. - № 7. - С. 68-77.
7 8-!47 193