- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 5
соціально-науковий законотворчий експеримент;
наукове супроводження реалізації прийнятого Закону. Серед них чільне місце належить прогнозуванню соціальних,
зокрема економічних, політичних, правових, соціально-психологічних, екологічних, кримінологічних та інших наслідків реалізації законодавчого акта. Мова йде про прогнозування відповідності закону певним соціальним інтересам, про оцінку його якості з огляду на ці інтереси.
У теорії права якість закону розглядається через поняття його ефективності. При цьому розрізняють два рівні ефективності: безпосередню юридичну та більш широку — соціальну. Юридична визначається здатністю законодавчої норми забезпечити відповідність поведінки суб'єктів, до яких вона адресується, тому зразкові, що передбачений у нормі. Соціальна ефективність закону вбачається у забезпеченні відповідності його змісту певним соціальним інтересам та наслідкам, які були перелічені вище.
При цьому звичайно розуміється, що ефективність закону залежить не лише від досконалості норми, а й від багатьох інших умов. Проте зараз до уваги беремо лише умови, що пов'язані із нормою закону.
Засобом прогнозування та оцінки як юридичної, так і соціальної ефективності закону найчастіше служить експертиза його проекту. Юридична ефективність визначається правовою експертизою проекту закону. Певна соціальна його ефективність має оцінюватися відповідною соціально-галузевою експертизою: економічною, фінансовою, екологічною, соціально-психологічною, кримінологічною тощо.
Для визначення сутності згаданих експертиз законопроекту звернемося спочатку до загального поняття експертизи. Експертиза в цілому — це передусім визначення певної якості її об'єкта. Термін «якість» тут вживається у найбільш загальному значенні як ознака, властивість, придатність певним вимогам, свідчення певного стану. Експертна оцінка — обов'язково фахова. Певну якість кваліфіковано може оцінити лише спеціаліст відповідного фаху та рівня. Інакше кажучи, експерт — це носій певних спеціальних знань, які й використовуються в експертній оцінці-Однак самих лише його знань не досить.
190
Кримінологічна експертиза
Коли мова йде не про однозначну оцінку «так» чи «ні», а про комплекс оцінок, їх повноту, певну послідовність, наукову обґрунтованість, виникає потреба у використанні спеціальних знань експерта за певною системою, у певний спосіб, що охоплюється поняттям методика. Експертиза лише тоді стає справді експертизою, піднімається вище звичайної рецензії, відгуку, висновку, які теж потребують спеціальних знань, коли проводиться системно, за науково обґрунтованою методикою.
У цьому значенні справжня експертиза завжди є науковою. Незалежно від того, проводиться вона у державному органі чи науковій установі. Головне, що експерт провадить дослідження та оцінку об'єкта експертизи, використовуючи свої фахові знання за науково обґрунтованою методикою.
Все згадане повною мірою стосується й експертизи проектів законів, хоч правової, хоч соціально-галузевої. Слід наголосити на необхідності методичного забезпечення правової експертизи. Потрібно нарешті покінчити з такою практикою, коли правова експертиза проводиться без науково обґрунтованої методики, коли сферу та засоби оцінки, коло питань, повноту аргументації, способи аналізу тощо визначає сам оцінювальник. Тобто рецензування видається за експертизу.
Звернемося тепер безпосередньо до обґрунтування потреби та можливості кримінологічної експертизи.
Будь-яка наукова експертиза законопроекту, поряд із визначенням позитивних результатів його прийняття та запровадження, дає можливість для прогнозування (якщо володіє методом останнього) Імовірного в умовах дії нового акта виникнення або стимулювання суперечностей, дисфункцій, невідповідностей, інших деструктивних змін, що призводять до суспільної дестабілізації, економічного, соціального, соціально-психологічного напруження, загострення конфліктів, суперечностей, посилення криміногенних чинників, зрештою — можливого вчинення правопорушень і злочинів. Цінність наукової експертизи законопроектів вбачається саме у тому, що вона дає обґрунтування для своєчасної, як правило, до прийняття останніх у формі закону, суспільно доцільної фахової корективи їх змісту, спрямованої на усунення сумнівних суперечливих норм і тим самим запобігання негативним наслідкам впровадження законів у життя.
191