Глава 4

Названі заходи удосконалення управління доцільно передбачи­ти окремо для правоохоронних органів та судів.

Розділ «Заходи щодо організації реалізації комплексного пла­ну» передбачає дії щодо доведення останнього до виконавців, зок­рема до відповідних органів, установ, організацій та їх конкретних працівників, проведення необхідного інструктажу, розподілу обов'язків, територій, визначених завдань. У цьому розділі мають бути передбачені форми та засоби контролю за виконанням плану, періодичність їх здійснення, форми та строки підведення підсумків.

Заходи у плані (крім преамбули) мають форму окремого пунк­ту, в якому визначається зміст запланованого заходу, його викона­вець (виконавці), строк виконання та відмітка про виконання. Зазвичай план складається у формі таблиці, рядками якої є перед­бачені заходи (пункти), а інформація щодо строків, виконавців, інших засобів їх виконання уміщується у колонках таблиці стосов­но кожного пункту.

Важливе значення щодо забезпечення дієвості плану має підве­дення підсумків його виконання, чим закінчується цикл управ­лінської діяльності відповідно до цього управлінського рішення. Підведення підсумків виконання комплексного плану є початком підготовчої роботи до планування відповідної запобіжної діяль­ності на наступний планований період. Детальніше про це йшлося у главі 9 (§ 1) Книги 1 Курсу.

Рекомендована література

1. Солопанов Ю. В. Криминологическое прогнозирование й планирование

борьбм с преступностью. — М., 1983.

2. Закалюк А. П. Прогнозирование й предупреждение индивидуального

преступного поведения. — М., 1986.

3. Соцшільная профилактика правонарушений: СоветьІ, рекомендации. —

М., 1989.

4. Криминология й профилактика преступности: Учебное пособие / Кол.

авторов, руковод. Филонов В. П. — Донецк, 1996. — Тема 12.

5. Поклад В. І. Експертні опитування в кримінологічних дослідженнях. —

Луганськ, 2007. - С. 7.

б.Даньшин І. М. Кримінологічне планування заходів протидії злочинності та її прогнозування // Вісник Академії правових наук України. — № 4 (39).

188

Глава 5 .

Кримінологічна експертиза

Ј 1. Розвиток концептуальних ідей та методологічних засад щодо кримінологічної експертизи. її сутність, предмет, загальне поняття

Ідея кримінологічної експертизи законопроектів, а згодом і за­галом проектів нормативно-правових актів належить, принаймні в Україні, автору Курсу. Ще у 1991 р. з його ініціативи та під керівництвом було розгорнуто дослідження концептуальних та методологічних проблем кримінологічної експертизи1. На той час публікацій на цю тему не було в Росії, інших республіках колиш­нього Радянського Союзу, країнах Східної і Західної Європи. Дослідження зумовлювалося тим, що після проголошення дер­жавного суверенітету і незалежності України постали багатогранні масштабні проблеми розвитку української державності, повно­владного здійснення нею всього комплексу державних функцій, зокрема високого професійного рівня законодавчої діяльності.

Важлива роль у справі удосконалення законотворчого процесу, як і всього правотворення, належить їхньому науковому забезпе­ченню2. Засобами останнього є:

— обґрунтування наявності проблем, що потребують зако­ нодавчого регулювання;

— розробка концепції проекту закону; ; ,, •

Дослідження викопувалося у Науково-дослідній лабораторії Київської вищої школи МВС України, в ньому, крім автора, брали участь кандидати юридичних наук О. Г. Кулик, °- С. Ковальський, кандидат філософських наук О. Я. Зиряпов. 'Уг і далі, коли йдеться про законотворення, передбачається правотворсппя в цілому. :

189