
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
структуру та динаміку) злочинності в місті (районі), а також, що особливо важливо і що нерідко упускається, — про причини й умови злочинності, які виявлені кримінологічним аналізом за період, що передує планованому (про організацію та методику такого аналізу докладно йшлося у главі 2 «Кримінологічний аналіз»). Дуже важливим і бажаним на цьому етапі підготовки комплексного плану є проведення кримінологічного прогнозування злочинності, зокрема за методом складеної екстраполяції, який визначає майбутні імовірні показники останньої, її структурних різновидів, їхній характер, тенденції і фактично окреслює обсяг та багатосуб'єктність діяльності із її запобігання. Надалі плановані заходи запобігання мають співвідноситися за своїми адресатами, спрямованістю, інтенсивністю, ресурсним забезпеченням із прогнозними показниками злочинності, її причин і умов.
З огляду на наведене, на підготовчому етапі мають бути визначені стратегічні завдання на планований період, можливі варіанти тактики запобіжної діяльності, її спрямування, гнучкого здійснення. Інформація про показники кримінологічного прогнозу злочинності та висновки, зумовлені ним стосовно стратегічних завдань та особливостей тактики її запобігання у планований період, викладаються у преамбулі, що передує безпосередньому плану. Згідно з прогнозом та планованою тактикою діяльності із запобігання злочинності на цьому етапі має бути проведено спеціальний розрахунок та визначено обсяги, види та параметри її ресурсного забезпечення, зокрема технічного (засобами зв'язку, спеціального обладнання, оснащення тощо) та інформаційного через інформаційні системи, ЗМІ, можливості трудових, навчальних колективів, закладів культури, спеціальних установ для роботи з окремими соціальними групами тощо. Важливо у цей час підрахувати потрібні фінансові затрати, визначити джерела їхнього фінансового забезпечення, реальну можливість використання останніх, вжити заходи для поповнення фінансування з різних легальних джерел.
Значне місце на підготовчому етапі має бути відведено збиранню пропозицій до проекту плану, їх узагальненню та відбору з них найбільш актуальних, що відповідають завданням усунення (нейтралізації) причин і умов злочинності. Насамперед завдяки своїй відповідності та предметній спрямованості стосовно ос-
182
О ганізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
танніх, конкретності, реальності, а також оптимальному ресурсному забезпеченню та іншим вимогам кримінологічного планування. До подання пропозицій потрібно залучати не лише підрозділи та служби правоохоронних органів, а й органи державної влади, органи місцевого самоврядування, галузеві органи управління, установи на які покладені контрольні функції, а також керівників навчальних, культосвітніх закладів, підприємств, установ, організацій, громадських формувань, засоби масової інформації. У цей період доцільно провести опитування громадської думки щодо оцінки стану злочинності, причин і умов, які сприяють їй, діяльності із запобіганню їхньої дії, а також стосовно пропозицій з удосконалення такої діяльності. Роботу з підготовки проекту комплексного плану слід зробити максимально публічною, залучити до внесення пропозицій усіх, хто має стосунок до проблеми запобігання та протидії злочинності, іншим небезпечним правопорушенням, так званим фоновим явищам: алкоголізму, наркоманії, аморальній поведінці, проявам насильства у взаєминах тощо.
Подані пропозиції та заходи, що передбачається включити до проекту плану, слід обговорити у різних формах із фахівцями, експертами, представниками органів влади, громадських формувань, використати для цього засоби масової інформації. Крім того, що учасники обговорення подадуть свої пропозиції щодо заходів, передбачуваних до планування, участь у цьому процесі зазначених осіб стимулюватиме їхнє небайдуже ставлення до реалізації останніх, що матиме позитивне значення у майбутньому. Загалом досвід свідчить, що на підготовчому етапі не слід економити час на аналізі, узагальненні, обговоренні та визначенні заходів, потрібних для комплексного плану. Активність та розумні затрати часу у цей період мають позитивно позначитися на актуальності, якості, предметності, реальності плану та майбутній результативності його реалізації.
Як видно, вже на підготовчому етапі комплексного планування діяльність щодо здійснення завдань цього етапу потребує досконалої^ організації. Виникає потреба щодо виконання певним суб єктом влади функції організації підготовки та опрацювання проекту плану, а також подальшого організаційного забезпечення його реалізації. У різні історичні періоди цю функцію виконували різні суб'єкти: органи правлячої комуністичної партії, радянської
183