- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Таблиця № 4
Таблиця кількості інформативних ознак, що мають зв'язок
із невчиненням злочину або вчиненням злочину за різновидами суб'єктів антигромадської поведінки
Найменування суб'єкта антигромадської поведінки |
Кількість ознак, пов'язаних із: |
Загальна кількість інформативних ознак |
||
невчиненням злочину |
вчиненням злочину |
|||
Особа, що перебувала під адміністративним наглядом |
7 |
28 |
35 |
|
Інший раніше засуджений |
9 |
16 |
25 |
|
Особа, що не мала суспільне корисних занять |
10 |
19 |
29 |
|
Особа, що зловживала спиртними напоями |
7 |
18 |
25 |
|
Особа, що вчиняла конфлікти, насильство в сімейно-побутовій сфері |
14 |
28 |
42 |
|
Неповнолітній правопорушник |
9 |
23 |
32 |
|
Після визначення прогностичне значущих (інформативних) ознак (їх значень) для кожної модифікації суб'єктів антигромадської поведінки завдання полягало у вирахуванні кількісної оцінки значущості цих ознак. Адже кожна ознака має різну міру зв'язку із вчиненням (невчиненням) злочину, тобто різну міру розрізшовальної властивості щодо цього результату, прогностичної значущості стосовно нього. З метою пошуку інструменту кількісного виміру названих властивостей ознак перевірялася здатність до цього низки математичних засобів. Перевагу отримав коефіцієнт детермінації (К). З його використанням спочатку було визначено кількісне значення кожної ознаки в межах шкали розподілу значень цього коефіцієнта від -1 до +1. Далі, залежно від позитивного (+) чи негативного (-) значення, всі ознаки були розподілені на класи: за термінологією кібернетики — «своя» або «чужа» ознака, що у кримінологічній інтерпретації відповідало наявності зв'язку ознаки з «вчиненням злочину» (+) або «невчиненням злочину» (-). У результаті кількісні значення прогностичне значущих ознак були визначені через десятинні дроби, наприклад: +0,012; +0,252; -0,157. При цьому абсолютна величина числа відображала міру прогностичної значущості ознаки, а знак «+» чи «-» — спрямованість цієї ознаки. Для зручності використання
168
О ганізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
кількісні дробові значення ознак були збільшені у 100 разів та округлені в абсолютні величини у балах. У наведеному вище прикладі значення ознак відповідно отримали величини: +1, +25, -15 балів. Це дозволило для кожного різновиду суб'єктів антигромадської поведінки скласти переліки інформативно значущих ознак з їхніми бальними значеннями.
Щоб забезпечити використання в методиці прогнозу злочинної поведінки згаданих переліків із кількісними значеннями ознак, потрібно було вирішити складну проблему визначення у балах значення сукупності ознак (інтервалів), що відповідають прогностичному висновку про імовірність вчинення або невчинення злочину. Для цього були застосовані математичні операції зіставлення фактичних значень сум балів кожного спостереження (особи) та визначення їхніх усереднених величин, а також розподілу останніх на інтервали залежно від співвідношення (переважання) значень тих осіб, що вчинили злочин або не вчинили його. У результаті в масивах кожного різновиду антигромадської поведінки були визначені інтервали сумарних бальних значень, які відповідали одному з трьох варіантів прогностичного висновку, а саме: 1) не слід прогнозувати вчинення злочину; 2) є підстави прогнозувати вчинення злочину; 3) немає підстав для певного визначеного висновку, потрібне подальше вивчення особистості, поведінки та середовища особи. Належність суми балів ознак конкретної особи до того інтервалу, якому відповідає прогноз можливості злочинної поведінки, та віддаленість цієї суми від мінімальної межі цього інтервалу можна було кримінологічне інтерпретувати як показник досягнення суспільною небезпечністю особи передкримінальної стадії, коли вчинення злочину прогнозується як високоймовірне.
Результати всіх зазначених підготовчих процедур, а саме: комплекси прогностичне значущих (інформативних) ознак; їхні кількісні значення у балах, зокрема з позначенням спрямованості ознаки на імовірність вчинення злочину (знак «+») або на невчинення його (знак «-»); порядок підрахунку підсумкового значення комплексу інформативних ознак та кількісні межі (у балах) трьох Інтервалів, яким відповідають три наведені вище варіанти прогнозного висновку, були відображені у прикладній методиці
169