
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
За радянських часів тривалою розробкою методик факторного моделювання в інтересах кримінологічного прогнозування, зокрема із застосуванням математичного інструментарію, займався колектив працівників Всесоюзного науково-дослідного інституту МВС СРСР під керівництвом Л. В. Кондратюка. Наприкінці 80-х років минулого століття, як повідомляв керівник колективу, було створено декілька робочих структурних моделей факторів, що детермінують стан злочинності в країні загалом, а також в окремих її регіонах1. До одної такої моделі включені 4 факторних комплекси: 1) соціальні суперечності; 2) кримінальна політика, соціальний контроль, діяльність правоохоронних органів; 3) самовідтворення злочинності, рецидив, кримінальне зараження; 4) населення, людський фактор. Проте було визнано, що побудувати на її основі адекватну прогностичну модель злочинності із застосуванням математичного інструментарію неможливо. Друга спроба прогнозування здійснювалася на базі моделей, що відтворюють вплив середовища на злочинність у регіоні. Модель містила 15 відібраних факторів-змінних, слугувала визначенню та прогнозуванню інтенсивності злочинності у регіоні і, за інформацією авторів моделі, була здатна прогнозувати значення коефіцієнта злочинності із усередненою помилкою не більш ніж 10 %. Повідомлялося й про інші спроби факторного моделювання в інтересах кримінологічного прогнозування на регіональному рівні, але й через декілька років після створення моделей констатувалося, що запровадження їх у практику не може задовольнити2.
У більш пізній період автору Курсу не траплялися повідомлення про досягнуті конкретні результати у розробці та застосуванні на прикладному рівні факторного методу кримінологічного прогнозування, зокрема побудованого на використанні математичних моделей і відповідних кількісних методів, які пропонуються з метою визначення кореляційних зв'язків і залежностей між змінними, що виконують роль факторів3.
1 КопдратюкЛ. В. РепюІІальнос кримилологичсскос пропюзировапис: опьгг, проблемні // ТрудьІ Акадсмии МВД СССР «Мстодолопія й методика прошозировамия в сферо борьбьі с прсстушюстьго». — М, 1989. — С. 48.
2 Там само. — С. 58.
3 Папиотто В. Й., Максимепко В. С. Количествениьіе методьі в социологических исслсдо- ваииях. - К., 1982. - С. 65 и др.
162 ; Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
У літературі нерідко повідомляється про більшу придатність для кримінологічного прогнозування методу експертних оцінок. Висловлюється думка, що цей метод є єдинопридатним для вирішення прогнозних завдань, коли потрібної інформації недостатньо або коли вона не піддається формалізації, та стверджується широке поширення експертних оцінок з метою кримінологічного прогнозування1. Авторові Курсу не видається можливим так беззастережно оцінювати практику проведення останнього за методом експертних оцінок. Сам собою цей метод, безумовно, є корисним і прийнятним, зокрема й з метою прогнозування, включаючи кримінологічне. Проте практика його застосування, як правило, є неправомірною, передусім з методологічного погляду. Метод експертних оцінок є проявом фахової, в тому числі нерідко наукової експертизи. Остання ж, на відміну від інших видів оцінювання, скажімо рецензування, коментування тощо, має обов'язково спиратися на обґрунтовану методику експертизи, яка методично визначає низку процедур експертного оцінювання, починаючи з методики відбору експертів та визначення міри їх загальної фаховості та спеціальної щодо об'єкта експертизи, подання та обґрунтування експертних оцінок, зведення останніх до інтегрованої оцінки тощо. Проте, публікуючи схвальні відгуки щодо визначальної прийнятності методу експертних оцінок для кримінологічного прогнозування, автори, як правило, або зовсім не ілюструють свої висновки практикою застосування згаданого методу саме з метою прогнозування, або обходять стороною методики його використання, без чого неможливо оцінити придатність наданих експертних висновків. От і в нещодавно опублікованому посібнику з питань використання в кримінологічних дослідженнях експертних опитувань відмічається, що останні мають і прогностичну функцію для прогнозування подій майбутнього, зокрема для «оцінки важливості цілей і переваг окремих методів протидії злочинності»2. Автор докладно розглядає методику та організацію застосування експертного опитування в криміно-
ап"УркаА.М.,ДаІіьІдепкоЛ. М. Прсступиость в Украиис: причини м противоденствис. — Харьков, 2003. - С. 129.
Ј ''к-"а" "• І- Експортні опитування в кримінологічних дослідженнях. — Луганськ, 2007. —
163