Глава 4 !,•

коефіцієнта), що об'єднує два показники: 1) поширеності (пито­мої ваги) цього виду, цієї сукупності злочинів серед усієї злочин­ності у певний період часу, скажімо за рік і 2) зміни кількості (динаміки) злочинів цього виду (сукупності) у цей період. По­казник поширеності виду злочину може бути представлений у вигляді відсоткового відношення до загальної кількості злочинів, яка береться за одиницю (1).

Зміна значення показника кількості злочинів цього виду також визначається його відсотковим відношенням до кількості злочинів цього виду у базовому році, яка береться за 100 %. Якщо скористатися наведеними вище даними щодо крадіжок майна громадян, тоді, наприклад, у 2004 р. за пропонованою методикою показник їхньої поширеності становив 0,446 (питома вага — 44,6 %), а показник зміни їхньої кількості дорівнював — 0,126 (зменшення кількості цих крадіжок у 2004 р. проти 2003 р. на 12,6 %). Після визначення цих показників виникає проблема поєднання їх значень, вирішення якої, очевидно, можливе (якщо не заперечуватимуть математики) через їх перемноження. Отри­маний у такий спосіб інтегрований показник, назвемо його коефіцієнтом динамічності (хоча, очевидно, можливі й інші, більш прийнятні назви), відображує динаміку поширеності виду злочину у певний період (за рік) та темп і спрямованість зміни його кількості за цей період. При цьому, за правилами математики, кожен із множників і вони обидва своїми значеннями прямо пропорційно впливають на значення добутку, тобто інтегрованого показника коефіцієнту динамічності. У взятому нами прикладі коефіцієнт динамічності крадіжок майна громадян у 2004 р. стано­вив - 0,056 (0,446 х (-0,126)).

Далі подібним чином вираховуються коефіцієнти динамічності за 2004 р. інших видів злочинів. Окремі з них через незначний по­казник поширеності, скажімо навмисні вбивства, навмисні тяжкі тілесні ушкодження та інші, частка яких не перевищує 1-2 %, мо­жуть бути об'єднані у категорію тяжких злочинів проти життя і здо­ров'я громадян тощо. Наступна процедура пов'язана із вирахуван­ням коефіцієнта динамічності усієї злочинності за 2004 р. Останній, очевидно, може бути представлений у вигляді суми значень показ­ників коефіцієнта динамічності видів (сукупностей) злочинів.

158

Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

У подібний спосіб належить вирахувати також коефіцієнти ди­намічності за окремими видами (сукупностями) злочинів та зага­лом злочинності за інші роки, що входять до періоду ретроспек­тивного аналізу. Користуючись наведеними вище даними за 2005 р. щодо питомої ваги крадіжок (38 %) та їх динаміки проти попереднього 2004 р. (-20,2 %), визначаємо, що їхній коефіцієнт динамічності у 2005 р. дорівнював 0,07676 (0,38 х (-0,202)), тобто відображав дещо кращу тенденцію (не забуваємо, що значення по­казника має знак — «мінус»). Подібним чином вираховуємо зна­чення коефіцієнта динамічності крадіжок за 2006 р. та інші роки і за іншими видами злочинів, а також стосовно злочинності зага­лом. Отримані значення коефіцієнта динамічності окремих видів злочинів та злочинності загалом за роки ретроспективного періоду складуть їх динамічний ряд. На підставі аналізу останнього буде визначений їх тренд, проведена його екстраполяція (тепер вже за простим її методом) на перспективу та будуть зроблені прогнозні висновки щодо коефіцієнтів динамічності злочинності на кожен з років прогнозованого періоду.

Зрозуміло, що запропонований метод екстраполяції є більш складним, чому й екстраполяція за цим методом називається складною. Він потребує більше інформації про види злочинів, більше часу й математичних навичок її обробки з метою отриман­ня коефіцієнтів динамічності для видів злочинів і для злочинності загалом та подолання інших складнощів. Зрозуміло й те, що стосовно переваг або вад методу складної екстраполяції можна бу­де більш впевнено судити після його практичного апробування з метою кримінологічного прогнозування злочинності. Проте мате­матична та кримінологічна логіка підказують, що прогноз злочин­ності, отриманий через застосування методу складної екстрапо­ляції, має бути більш точним, хоча й залишиться імовірнісним, за рахунок використання не тільки кількісного значення показника рівня злочинності, а й врахування динамічних змін її структурних видів, територіальних та інших сукупностей злочинів. При підтвердженні практичної прийнятності та прогнозних переваг Цього методу як змінні для отримання складових коефіцієнтів Динамічності можуть бути використані показники поширеності

159

\