
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4 !,•
коефіцієнта), що об'єднує два показники: 1) поширеності (питомої ваги) цього виду, цієї сукупності злочинів серед усієї злочинності у певний період часу, скажімо за рік і 2) зміни кількості (динаміки) злочинів цього виду (сукупності) у цей період. Показник поширеності виду злочину може бути представлений у вигляді відсоткового відношення до загальної кількості злочинів, яка береться за одиницю (1).
Зміна значення показника кількості злочинів цього виду також визначається його відсотковим відношенням до кількості злочинів цього виду у базовому році, яка береться за 100 %. Якщо скористатися наведеними вище даними щодо крадіжок майна громадян, тоді, наприклад, у 2004 р. за пропонованою методикою показник їхньої поширеності становив 0,446 (питома вага — 44,6 %), а показник зміни їхньої кількості дорівнював — 0,126 (зменшення кількості цих крадіжок у 2004 р. проти 2003 р. на 12,6 %). Після визначення цих показників виникає проблема поєднання їх значень, вирішення якої, очевидно, можливе (якщо не заперечуватимуть математики) через їх перемноження. Отриманий у такий спосіб інтегрований показник, назвемо його коефіцієнтом динамічності (хоча, очевидно, можливі й інші, більш прийнятні назви), відображує динаміку поширеності виду злочину у певний період (за рік) та темп і спрямованість зміни його кількості за цей період. При цьому, за правилами математики, кожен із множників і вони обидва своїми значеннями прямо пропорційно впливають на значення добутку, тобто інтегрованого показника коефіцієнту динамічності. У взятому нами прикладі коефіцієнт динамічності крадіжок майна громадян у 2004 р. становив - 0,056 (0,446 х (-0,126)).
Далі подібним чином вираховуються коефіцієнти динамічності за 2004 р. інших видів злочинів. Окремі з них через незначний показник поширеності, скажімо навмисні вбивства, навмисні тяжкі тілесні ушкодження та інші, частка яких не перевищує 1-2 %, можуть бути об'єднані у категорію тяжких злочинів проти життя і здоров'я громадян тощо. Наступна процедура пов'язана із вирахуванням коефіцієнта динамічності усієї злочинності за 2004 р. Останній, очевидно, може бути представлений у вигляді суми значень показників коефіцієнта динамічності видів (сукупностей) злочинів.
158
Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
У подібний спосіб належить вирахувати також коефіцієнти динамічності за окремими видами (сукупностями) злочинів та загалом злочинності за інші роки, що входять до періоду ретроспективного аналізу. Користуючись наведеними вище даними за 2005 р. щодо питомої ваги крадіжок (38 %) та їх динаміки проти попереднього 2004 р. (-20,2 %), визначаємо, що їхній коефіцієнт динамічності у 2005 р. дорівнював 0,07676 (0,38 х (-0,202)), тобто відображав дещо кращу тенденцію (не забуваємо, що значення показника має знак — «мінус»). Подібним чином вираховуємо значення коефіцієнта динамічності крадіжок за 2006 р. та інші роки і за іншими видами злочинів, а також стосовно злочинності загалом. Отримані значення коефіцієнта динамічності окремих видів злочинів та злочинності загалом за роки ретроспективного періоду складуть їх динамічний ряд. На підставі аналізу останнього буде визначений їх тренд, проведена його екстраполяція (тепер вже за простим її методом) на перспективу та будуть зроблені прогнозні висновки щодо коефіцієнтів динамічності злочинності на кожен з років прогнозованого періоду.
Зрозуміло, що запропонований метод екстраполяції є більш складним, чому й екстраполяція за цим методом називається складною. Він потребує більше інформації про види злочинів, більше часу й математичних навичок її обробки з метою отримання коефіцієнтів динамічності для видів злочинів і для злочинності загалом та подолання інших складнощів. Зрозуміло й те, що стосовно переваг або вад методу складної екстраполяції можна буде більш впевнено судити після його практичного апробування з метою кримінологічного прогнозування злочинності. Проте математична та кримінологічна логіка підказують, що прогноз злочинності, отриманий через застосування методу складної екстраполяції, має бути більш точним, хоча й залишиться імовірнісним, за рахунок використання не тільки кількісного значення показника рівня злочинності, а й врахування динамічних змін її структурних видів, територіальних та інших сукупностей злочинів. При підтвердженні практичної прийнятності та прогнозних переваг Цього методу як змінні для отримання складових коефіцієнтів Динамічності можуть бути використані показники поширеності
159
\