- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1 •-• --і- -о-
відмінність, багатоваріантність інформації, її зміст, сутність, а звідси — значення, цінність, корисність (розкриття значення в конкретних визначених цілях). Ознака значущості та корисності інформації пов'язана з розумінням її предметного змісту. Розуміння, своєю чергою, зумовлюється фізіологічними, психологічними, професійними якостями та здібностями суб'єкта інформації. Від здібностей останнього не меншою мірою, ніж від відображувальних властивостей об'єкта, залежить відтворення та сприйняття інформації, ступінь її адекватності. Значна частина характеристик інформації пов'язана із можливостями та параметрами її використання. Зазвичай саме цілями використання інформації визначається її цінність.
Важливою властивістю інформації є її придатність для пізнання, інтерпретації, трансформації. Проте недопустимим є змінювання сутності інформації, її змісту, а тим паче викривлення та фальшування інформації, зокрема у каналах зв'язку, ЇЇ передачі. Інша річ, і це треба відзначити, інформація може змінювати своє значення та прикладну цінність своїх властивостей у різних інформаційних процесах, залежно від рівня розвитку відображувальних здатностей та умов об'єкта інформації, а також від досконалості методів та засобів отримання, обробки, передачі відображення адекватного змісту інформації.
За необхідності скласти узагальнене уявлення про стан тих чи інших масових, найчастіше соціальних, процесів, явищ, відносин, які складаються з множини однотипних (однорідних) проявів, виникає питання щодо кількості останніх як безпосередніх об'єктів інформації, достатньої для отримання такого вичерпного і повного уявлення. Щодо виміру останнього в теорії інформації існує три критерії: мінімальності, достатності та представництва (репрезентативності) інформації.
Мінімальність інформації передбачає обмеження її збору лише тією кількістю об'єктів, без якої неможливо отримати необхідне уявлення.
Достатність інформації визначає ту її кількість, яка може дати вичерпне і повне уявлення щодо узагальненого об'єкта в цілому.
Репрезентативність — це показник, який має не лише кількісний вимір, але й інші ознаки, які, зокрема, забезпечують
14
Кримінологічна інформація
відповідність, адекватність якості (властивостей) відібраної сукупності безпосередніх об'єктів інформації дійсній (генеральній) сукупності узагальненого об'єкта.
Практичне застосування названих критеріїв буде розглянуто у наступних параграфах цієї глави.
Загальні властивості та функції інформації по-різному виявляються у різних її видах. Існує багато варіантів диференціації останніх. Одною з визначальних є класифікація за належністю інформації до певної суспільної чи природної сфери, яка, своєю чергою, визначається належністю до цієї сфери об'єкта інформації. За цією підставою розрізняють природну та суспільну інформацію, а останню поділяють на соціальну, технічну тощо. Соціальна інформація, що відбиває суспільні процеси, відносини, прояви, своєю чергою, за функціональною роллю або змістовим характером (змістом) об'єктів відображення поділяється на економічну, політичну, управлінську, правову, кримінологічну та інші.
Ј 2. Кримінологічна інформація: поняття, структура, особливості, сфери використання
Розглянуті у попередньому параграфі ознаки, властивості, функції інформації дають уявлення про неї загалом. Вони ж слугують загальною основою характеристики окремих ЇЇ видів і різновидів, зокрема соціального виду інформації та кримінологічного різновиду останньої.
Як зазначалося, кожний вид і різновид інформації мають свої окремі ознаки, властивості, особливості, притаманні лише їм. Не є винятком у цьому і кримінологічна інформація.
Після відновлення в Радянському Союзі кримінологічних досліджень в окремих працях кінця 60-х — початку 70-х років минулого століття стали вживатися терміни «кримінологічні показники»1, «кримінологічна інформація»2 без їх визначення. Тоді ж, розробляючи теоретичні засади кримінологічного прогнозування,
1 Кондрашков Н. Н. Статистичсскис мстодьі исслсдовамия личмости преступника: Автореф. лис.... каїїд. юрид. наук. — М., 1967.
Папкратов В. В. Мстодология й методика кримимологичсских исслсдовамий. — М..
15