- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 4
Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
Ј 1. Методи розробки кримінологічного прогнозі/ злочинності
Як зазначалося у главі 9 Книги 1 Курсу, кримінологічний прогноз злочинності спрямовується на передбачення її майбутніх змін в усіх проявах і зв'язках останньої. На підставі прогнозу злочинності в процесі ширшого кримінологічного прогнозування здійснюється передбачення необхідних у зв'язку з цим заходів удосконалення діяльності щодо запобігання та протидії кримінальній активності, а також управління цією діяльністю. Відмічалося, що у сучасний період кримінологічне прогнозування злочинності ще не набуло широкого застосування, а коли здійснюється, то відбувається, як правило, з використанням методів екстраполяції, моделювання та експертних оцінок. Розглянемо застосування цих методів у практиці кримінологічного прогнозування злочинності.
Метод екстраполяції загалом належить до статистично-прогностичних і складається з двох частин. У процесі першої, назвемо ЇЇ аналітичною, здійснюється статистичний аналіз динамічного ряду значень показників аналізованого об'єкта, наразі злочинності, з метою виявлення більш-менш тривалих тенденцій їх зміни. Друга частина, власне прогностична, полягає у продовженні за певних незмінних умов виявлених тенденцій у майбутнє. Для прогнозування злочинності за цим методом такими умовами є незмінність законодавства, практики його застосування, пере-
144
Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів
сім практики реєстрації злочинів та реагування на них, а також відносна стабільність кримінологічних чинників та міри їх зумов-лювального впливу. Екстраполяція здійснюється, як правило, за кількісними значеннями показників названих об'єктів, зокрема за значеннями відносних статистичних показників (індексів, коефіцієнтів, балів тощо). У нинішньому викладі практичного застосування методу екстраполяції для кримінологічного прогнозування злочинності як задану умову візьмемо незмінність, зокрема відносну незмінність, згаданих вище змінних.
Першим рівнем кримінологічного прогнозування за методом екстраполяції, як зазначалося, є проста екстраполяція. В процесі її проведення статистичний аналіз та продовження на майбутнє виявлених тенденцій здійснюються стосовно динамічних рядів кількісних значень показників злочинності загалом: її рівня, кое фіцієнтів, динаміки щодо базового та попереднього періодів. Періоди ретроспективного аналізу значень показників (їх значень у минулому) та продовження виявлених аналізом тенденцій на майбутнє залежать від заданого періоду прогнозу. Останній прий- нятно поділяти на короткостроковий (на 1-3 роки), середньостро- ковий (до 5 років), довгостроковий (понад 5 років). Для практич ного засвоєння візьмемо за завдання здійснити методом простої екстраполяції кримінологічний прогноз злочинності в Україні на найближчі 2-3 роки, починаючи з 2007 р. Для ретроспективного аналізу динамічних рядів значень показників злочинності визначимо минулі 5 років, тобто період 2002-2006 рр. Період ретроспективного аналізу загалом не повинен бути меншим, ніж прогнозований період, а бажано — ще тривалішим, що дає можливість виявити сталі тенденції, звичайно якщо такі існують і не є наслідком зовнішнього суб'єктивного впливу. Наведемо у формі таблиці динамічні ряди показників злочинності за ретроспективний період, які будуть піддані статистичному аналізу (див. табл. №3). > -
145