Глава 2

а) загальносоціальних передумов злочинності;

б) причин та умов злочинності, що належать до сфери суспільних відносин, галузі народного господарства;

в) причин та умов окремих видів злочинності;

г) причин та умов злочинності окремих соціальних груп, соціальних категорій осіб, що вчинили злочини;

ґ) причин та умов вчинення злочинів, що належать до мікросе-редовища;

д) причин та умов формування суспільне неприйнятної та суспільне небезпечної спрямованості особистості;

е) умов, що пов'язані з неособистісними індивідуальними влас­ тивостями (біологічними, психофізіологічними, психічними то­ що) осіб, що вчинили злочини.

Далі за кожною групою інформації, виділеною за наведеними оз­наками, інформація узагальнюється; при цьому відокремлюються:

закономірності, загальні для всієї групи;

особливості детермінуючих елементів за окремими структур­ ними частинами групи.

Неважко помітити, що інформація щодо одного і того самого об'єкта відображення, внаслідок її класифікації за різними підстава­ми, може належати до різних груп диференціації та їх структурних частин. Наприклад, інформація про недостатню матеріальну забез­печеність особи, перебування її за межею бідності може бути одно­часно свідченням, згідно з наведеною схемою: а) певної соціально-економічної передумови злочинності; б) причини або умови остан­ньої, що перебувають в економічній, соціальній, побутовій сферах; в) причини або умови майнових, корисливих злочинів; г) причини або умови вчинення злочинів особами, що не мають постійної робо­ти, сталого заробітку; ґ) чинника, що проявляється на мікрорівні як причина матеріальної незабезпеченості сім'ї, неможливості через це задоволення її елементарних потреб; д) умови формування суспільне неприйнятного та суспільне небезпечного уявлення про можливість задоволення матеріальних потреб через вчинення злочину; е) причини розвитку високої емоційної напруги, яка сти­мулює вольову зваженість на вчинення злочину тощо.

Наведене свідчить про необхідність при проведенні згаданої групової диференціації інформацію про один і той самий об'єкт

92

Кримінологічний аналіз

відображення повторно представляти в кожній із груп, до якої він належить за певною ознакою. Це забезпечить комплексне викори­стання інформації, а відповідно — комплексне уявлення про об'єкти відображення та ланки системи детермінації злочинності, в яких останні представлені. Не можна допустити, щоб інформація про той чи інший об'єкт відображення не була використана при групуванні інформації за різними елементами та ланками системи детермінації. Проведене у зазначений спосіб групування та уза­гальнення інформації має дати уявлення про зміст зумовлюваль-них чинників стосовно кожної виділеної групи та її диференційо­ваних частин.

Наступний етап систематизації та узагальнення має за завдан­ня визначити функціональну роль кожного об'єкта відображення, тобто кожного елемента системи детермінації на різних рівнях цієї системи. Це найбільш складний етап, що передбачає у виконавця достатній рівень знань щодо системи детермінації злочинів, її структури, кожного елемента останньої, його функціональної ролі (див. главу 5 Книги 1). Зазвичай функціональна роль об'єкта відо­браження визначається за трьома функціями: причина, умова, інший детермінант. Системи та елементи детермінації укрупнено поділяються на чотири рівні: вищий — загальносуспільний; висо­кий — рівень сфери суспільних відносин, галузі народного госпо­дарства; середній — рівень соціальних груп; нижчий — мікрорі-вень, на якому виділяються детермінанти мікросередовища та пов'язані із особою злочинця. В результаті систематизації на цьому етапі стосовно кожного об'єкта відображення визначається його функціональна роль (причини, умови, іншого детермінанта), яка може належати йому на кожному або окремому рівні /детер­мінації. Зрозуміло, що при цьому один і той самий елемент де­термінації на різних її рівнях та у різних ланках, як правило, вия­вить різну функціональну роль. На одному з них він відіграє, приміром, роль умови, яка сприяє спричиненню або зумовленшо, а на Іншому перетворюється на причину або умову, що сприяє де­термінації в іншій її ланці. Розподіл чинників за їх функціональ­ною роллю на різних рівнях детермінації дозволяє у межах кожного з останніх визначити функціональні залежності та в язки між різними детермінантами і порядковість (черговість)

93