Глава 1 •'•'''

людиною або пристроєм. Інформація, за С. І. Ожеговим, набуває якості «сведений» у процесі «познания», отримання «представ­лення о чем-либо». Отже, можна вибудувати логічно-терміно­логічний та сутнісний зв'язок зазначених понять: об'єктивні дані перетворюються на інформацію при їх сприйнятті (значною мірою суб'єктивному) людиною або пристроєм, які, пізнаючи інфор­мацію (а через останню й об'єктивні дані), отримують відомості, знання, уявлення (рос. — «представлення») про них.

Враховуючи наведені логіко-термінологічні уявлення, у про­цесі дослідження та пізнання у сфері правознавства та правопо­рядку точніше користуватися терміном «інформація», кінцевим продуктом пізнання та використання якої є «відомості», «уявлен­ня», тобто знання.

Об'єкт інформації має багато ознак, які визначають різні його здатності, міру відображення, отримання уявлення про нього. Зовнішні ознаки об'єкта: форма, розмір, структура, колір тощо — мають більшу здатність для відображення, створення уявлення в суб'єкта, тобто, як прийнято визначати в інформаційній сфері, володіють більшою інформативністю. Однак внутрішній зміст об'єкта, особливо якщо таким є складний детерміністичний, зокрема психологічний, механізм його складових чинників, що у сукупності зумовлюють прояв масової людської соціальної актив­ності або іншій соціальний процес, звичайно є не настільки відкритим для відображення та отримання уявлення про нього. Останнє вимагає від суб'єкта, як правило, певної, більш цілеспря­мованої, наполегливої активності у здобутті інформації, нерідко спеціально методично або й технічно оснащеної. Здобуття у такий спосіб інформації є складним пізнавальним процесом, результа­том якого є нові відомості, нові знання. Загалом інформація, пере­дусім соціальна, — це засіб отримання уявлення (відомостей) стосовно об'єкта, залежно від якостей якого цей процес пере­творюється у соціальну пізнавальну діяльність суб'єкта з більшою чи меншою мірою активності останнього.

Часто об'єкт, передусім такий, що належить до сфери соціаль­них відносин, не може бути пізнаний одразу. Отримання уявлення про нього через інформацію — зазвичай тривалий процес. Його складність та тривалість залежать від багатьох факторів, зокрема

12

Кримінологічна інформація

значною мірою від засобів, що забезпечують адекватність інфор­мації. Проблема адекватності інформації є однією з найваж­ливіших у сфері інформаційного забезпечення. Через поняття аде­кватності відображується відповідність дійсного змісту об'єкта інформації отриманому уявленню про нього. Згідно з теорією від­ображення останнє є відносним, як і відносний у нашому уявленні зміст самого об'єкта відображення. Відносним є і поняття адекват­ності інформації. Водночас важливо, особливо при використанні інформації з метою аналізу, наукового дослідження об'єктів, що ма­ють високу суспільну значущість, отримати інформацію про них максимально наближену за відповідністю їх реальному змісту. У деяких галузях знань, передусім у кібернетиці, математичній ста­тистиці, розроблені більш точні методи та засоби визначення адек­ватності інформації. Вони здебільшого є імовірнісними. Поняття імовірності лежить в основі статистичної теорії інформації. Фахівцеві, що займається використанням інформації з аналітич­ною або науковою метою, потрібно ознайомитися з цією теорією, зокрема з методами та засобами визначення адекватності інфор­мації, зменшення її невизначеності. Величиною виміру останньої визнається ентропія (Н), яка є функцією, залежною від міри імовірності. Чим вища імовірність інформації, тим нижчою є ент­ропія та невизначеність. Статистично-імовірнісний підхід особли­во важливий при отриманні інформації про об'єкти з високою мірою невизначеності, що характерно для масовидних соціальних процесів, подій, проявів активності, які складаються з великої мно­жини безпосередніх об'єктів інформації, що відрізняються багать­ма ознаками. Цей підхід потрібний і для відбору та оцінки інфор­мації про детермінацію, спричинення, інший зв'язок зумовлення згаданих суспільних процесів, подій, їх статистичне узагальнених проявів, зокрема таких, що є предметом розгляду кримінології. Залежно від відображувальних та пізнавальних якостей об'єктів, процеси отримання інформації про них можуть розрізнятися як: односторонні, двосторонні та багатосторонні; зовнішні та внутрішні; структурні та змістові, включаючи семантичні; сприят­ливі, несприятливі чи невизначені тощо.

Інші ознаки та характеристики інформації розкриваються через виявлення її власних властивостей. До таких належать:

13