- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
крема досвіду вивчення саме причин І умов вчинення злочинів. Більш детально складання анкети буде висвітлено на конкретному прикладі у наступній главі. Там само йтиметься про організацію та методику анкетування кримінальних справ.
Важливий напрямок збирання та вивчення первинної інформації про причини й умови вчинення злочинів складає обстеження окремих об'єктів та осіб. Вибір об'єктів (підприємств, установ, організацій) для безпосереднього обстеження проводиться на підставі інформації, отриманої при вивченні причин і умов злочинності у певних суспільних сферах, за окремими кримінальними справами, матеріалами прокурорської перевірки тощо. Підприємства та установи, де вчинялися злочини, виявлялися причини й умови останніх, а також однотипні за характером виробництва, господарювання, належні до однієї системи підпорядкованості тощо, можуть стати об'єктами безпосередньої перевірки стану виявлення чинників аналогічних чи пов'язаних із ними злочинів, вжиття заходів щодо усунення (нейтралізації) останніх. Подібна перевірка проводиться за звичною схемою управлінського контролю. Перед перевіркою визначається коло питань, що підлягають перевірці. Серед останніх мають бути передбачені питання, що стосуються наявності певних процесів, фактів, недоліків тощо, які за матеріалами кримінальних справ, минулими аналітичними узагальненнями, попередніми перевірками визначалися як причини й умови вчинення злочинів, а також стосовно заходів щодо усунення (нейтралізації) останніх. У процесі перевірки поставлені питання з'ясовуються, визначаються зміни та їх характер, що відбулися стосовно детермінуючого впливу відповідних чинників.
Обстеження окремих осіб — це поширений соціологічний метод який використовується, як правило, для отримання відомостей з тих чи інших питань. Обстеження може проводитися щодо осіб, які вчинили злочин або з високою мірою ймовірності здатні його вчинити, для з'ясування їх ставлення до суспільних цінностей, моральних норм, соціальних інтересів, на підставі чого можна скласти уявлення про особистість цих осіб, її спрямованість, загалом про морально-психологічний склад свідомості, який є безпосередньою причиною злочинного прояву, а також про мотиви останнього. Іншу групу для обстеження становлять особи, які
90
Кримінологічний аналіз
через певну причетність до злочину або до особи, яка його вчинила (свідки, потерпілі, знайомі, родичі тощо), або внаслідок виконання службових обов'язків щодо розслідування чи судового розгляду кримінальної справи про злочин певним чином обізнані з обставинами його вчинення. Остання категорія осіб може бути використана як експерти зі з'ясування причин і умов злочинів. У такому разі їх опитування має характер експертного.
Опитування проводиться за допомогою опитувальника або анкети. Різниця між ними полягає у тому, що в анкеті запитання та варіанти відповіді визначаються більш жорстко, у заданих межах. Опитувальник передбачає вільніший характер викладення відповіді, нерідко з поясненням того чи іншого ЇЇ варіанта, наведенням мотивів відповіді. Опитувальник складається та опитування здійснюється за відомими соціологічними методами, зокрема відбір осіб для опитування відбувається за вибірковим методом. Приклад складання опитувальника, визначення вибірки для опитування та його проведення поданий у наступній главі.
Результати анкетування, опитування та іншої процедури вивчення первинної інформації про причини й умови вчинення злочинів узагальнюються за схемою, що відповідає структурі анкети, опитувальника, методики вивчення документів тощо.
Інформація, що міститься у її первинних носіях, спочатку накопичується. Зазвичай цьому слугує накопичувальна таблиця, куди переносяться показники з первинних носіїв інформації. При цьому використовуються групування, порівняння, диференціації та інші статистичні процедури1.
Після закінчення вивчення причин і умов злочинності (її різновиду, виду) проводиться узагальнення всієї зібраної інформації та її аналіз. Узагальнення передусім проводиться через систематизацію зібраної інформації.
Систематизація інформації проводиться найперше шляхом диференціації останньої за ознакою належності об'єкта, який вона відображає, до певної структури та ланки детермінації злочинності. Згідно з цим зібрана інформація поділяється на групи, які відповідають відображенню:
'Іутитейп Ю.Д. Криминологичсская статистика. — ГлавьІ 2, 5; Курс кримінології: Підруч. У ^-х кіі.: КІІ. 1: Загальна частина / За рсд. О. М. Джужи. - Глава 10, § 2, 3.
91