
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
стадії та при попередньому вивченні імовірно передбачалися як причини або умови злочинності. Аналіз на цій стадії спрямовується і на те, щоб оцінити детерміністичну роль тих чинників, які досі не проявляли свого зв'язку із вчиненням злочинів, але в процесі аналізу він виявився.
При завершенні вивчення інформації, яка відображає прояв різних елементів суспільних відносин як детермінантів злочинності, має бути зроблений висновок про достатність (або недостатність) зібраної інформації для визначення зумовлювального значення кожного із зазначених елементів. У разі недостатності вивченої та проаналізованої інформації для впевненого висновку щодо детерміністичного значення того чи іншого елемента суспільних відносин має бути прийнято рішення про доцільність подальшого виявлення та аналізу первинної інформації, щоб поповнити обсяг інформативності про нього. Якщо проаналізована інформація не підтверджує детерміністичного значення того чи іншого елемента, він має бути виключений з числа імовірних чинників злочинності, що підлягають підтвердженню первинною інформацією.
На підставі зроблених висновків на цій стадії мають бути визначені питання, що потребують аналізу через вивчення первинної інформації, види та форми останньої, порядок та методи ЇЇ збирання і узагальнення. Видами такої інформації зазвичай є первинні документи, в яких відображаються ознаки злочинів, їх причини й умови, результати обстеження окремих об'єктів, осіб, зокрема експертні обстеження.
До первинних документів, за якими можуть аналізуватися причини й умови вчинення злочинів, крім тих, що вивчалися у початкових операціях, слід віднести матеріали конкретних кримінальних справ, адміністративних правопорушень, а також матеріали проведених рейдів, загальнопрофілактичних операцій, рапорти працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінально-виконавчих інспекцій стосовно поведінки осіб, взятих на профілактичний облік, характеристики установ виконання покарань стосовно осіб, що звільнені з цих установ тощо. Інформація щодо причин і умов вчинення злочинів може міститися в окремих документах органів прокуратури, зокрема в матеріалах
88
Кримінологічний аналіз
перевірки звернень громадян щодо порушення стосовно них передбачених Конституцією прав і свобод людини і громадянина.
Найбільше інформації стосовно чинників злочинності, її видів та окремих злочинів може бути отримано через вивчення кримінальних справ. Таке вивчення проводиться через анкетування останніх. В анкеті слід передбачити питання стосовно місця, часу, обставин вчинення злочину та його виявлення, умов, які сприяли його вчиненню та виявленню, в тому числі щодо використаних технічних засобів, зброї, співучасті інших осіб, у чому вона конкретно проявлялася. Анкета має охоплювати питання щодо особи та поведінки потерпілого, його ролі у механізмі вчинення злочину, а також стосовно завданої шкоди, її характеру, обсягу, тяжкості. В анкеті мають бути передбачені питання щодо діяльності правоохоронних органів стосовно своєчасного та повного реагування на інформацію про злочин, його розкриття, розслідування, а також щодо характеру судового розгляду справи. Окремо слід з'ясувати, яким чином на досудовому слідстві та в суді виявлялися причини й умови вчинення злочину, якими вони були визначені та яких заходів реагування за ними вжито.
Важливе значення для з'ясування причин, зокрема безпосередньої причини вчинення злочину, а також умов, які сприяли цьому, має передбачення в анкеті питань стосовно особи обвинуваченого (засудженого). Ці питання мають передбачати отримання відомостей щодо соціально-демографічних ознак цієї особи, її соціальних ролей, умов формування, зокрема в найближчому середовищі, насамперед негативного впливу на неї обставин, що сприяли розвитку суспільне неприйнятних рис особистості, суспільне небезпечної спрямованості, криміногенної мотивації. Окремо слід з'ясувати та визначити мотив (мотиви) вчинення злочину, ставлення особи до нього. Залежно від її належності до окремих соціальних категорій (неповнолітні, непрацюючі, раніше притягнуті до кримінальної відповідальності, з відхиленнями психіки тощо) в анкеті мають бути передбачені питання, що пов'язані із з'ясуванням особливостей їх особистості, інших індивідуальних властивостей, які могли впливати на виникнення наміру та мотиву вчинення злочину.
Складання анкети для вивчення кримінальної справи, інших первинних документів потребує певної кваліфікації та досвіду, зо-
89