Глава 2

Ј 4. Аналіз причин та умов злочинності

З усіх видів кримінологічного аналізу, що стосується злочин­ності, вивчення причин та умов, які сприяють їй, є найбільш складним. Складність цього аналізу зумовлена низкою обставин і насамперед складністю конкретного уявлення про причини й умо­ви злочинності, різних ЇЇ видів та окремих злочинних проявів. У главі 5 «Детермінація злочинності» Книги 1 Курсу відмічалося, що в кримінології, зокрема серед українських кримінологів, панує в основному єдина думка щодо загальної системи детермінації злочинності, яка відтворює загальнотеоретичні положення щодо зумовлення соціальних процесів та явищ. Водночас у розумінні конкретної зумовлювальної ролі кожного з елементів системи де­термінації, особливо у визначені причин злочинності та безпосе­редньої причини злочинного прояву, існує багато розбіжностей, розв'язання яких ускладнюється намаганням частини криміно­логів замінити предметне визначення функціональної ролі кожно­го з таких елементів узагальнюючими термінами типу «фактор», «взаємодія» тощо. В згаданій главі автор Курсу обґрунтував свою прихильність до концепції зумовлення злочинності, яка ґрун­тується на загальній теорії причинності, точному розумінні єдино продукуючої ролі причини, побудови причинного «ланцюга», в якому виділяється безпосередня причина людського вчинку, зок­рема злочинного, у вигляді певного соціально-психологічного ставлення до останнього, що відбиває спрямованість особистості. Вважаємо недоцільним тут повторювати згадані теоретичні поло­ження, тим більше що зараз йдеться про практичні рекомендації із проведення аналізу причин і умов злочинності. Тому обмежимося лише деякими загальними положеннями, що випливають з наве­деного (не викликають теоретичних розбіжностей) та які потрібно враховувати як вихідні при організації і проведенні в умовах практичної діяльності кримінологічного аналізу причин та умов злочинності.

По-перше, детермінація злочинності — це багаторівнева систе­ма, елементи якої на різних рівнях (загальносоціальному, окремих видів суспільних відносин, окремих соціальних груп, мікросередо-вища, окремої особи) відіграють різну функціональну роль. За своєю природою вони належать до предмета різних наук

80

Кримінологічний аналіз

Секономіки, соціології, політології, психології, права, теорії управ­ління, психофізіології, психіатрії тощо), які у системі своїх понять і термінів визначають сутність цих елементів. Кримінологія оцінює їх роль як чинників злочинності. Звідси випливає реко­мендація: при проведенні аналізу причин і умов злочинності на практичному рівні слід дотримуватися тих визначень і оцінок зумовлювальної ролі різних елементів системи її детермінації, які дає кримінологія та які містяться у відповідних методичних рекомендаціях і посібниках, не намагаючись самому з'ясовувати їх предметно-галузеву сутність.

По-друге, злочинність, як і її детермінація, — системний фено­мен. Закономірності детермінації злочинності як детермінуючої системи виявляються певною мірою і в системах детермінації різновидів злочинності, а згадані системи разом — у комплексі детермінант окремого злочину. Водночас кожен різновид злочин­ності має свої особливі детермінанти, так само як і кожен конкрет­ний злочин — свої, властиві окремо йому чинники. В цьому прояв­ляється відомий діалектичний взаємозв'язок між загальним, особ­ливим та окремим. Методологічне значення зазначених положень полягає у тому, що при вивченні комплексу детермінації конкрет­ного злочину потрібно поряд із безпосередніми його чинниками виявляти детермінанти особливого та загального рівнів. З огляду на те що кожен різновид злочинності має «свій» зумовлювальний комплекс чинників, вивчення останніх доцільно проводити пере­дусім не стосовно злочинності загалом, а щодо її різновидів. У та­кий спосіб слід розуміти системний взаємозв'язок між детермінан­тами злочинності на рівні всього суспільства, стосовно сукупності злочинів певного регіону, населеного пункту, мікрорайону, об'єкта господарювання, окремого злочину.

По-третє, беручись за вивчення причин і умов злочинності, слід мати на увазі, що заздалегідь не відомо, які саме процеси, події, факти, діяльнісні прояви — загалом об'єкти відображення — відіграють роль її детермінантів та яку саме функціональну Детермінуючу роль. Остання визначається в процесі вивчення, пошуку та кримінологічного оцінювання певних об'єктів як Імовірних детермінантів злочинності. Тобто вивчення причин і умов — це пошукова та оцінювальна діяльність. Потрібно також

81