
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2
вати їх у питаннях, що відображають регіональні особливості. Аналіз на регіональному рівні має бути закінчено складанням передбаченого програмою аналітичного документа за кожним регіоном, що був об'єктом аналізу.
Третя стадія аналізу територіальних відмінностей злочинності — узагальнююча. Узагальненню піддається аналітична інформація за результатами аналізу на сукупному рівні та на рівні регіональних структур. Саме на цій стадії через зіставлення та порівняння інформації про значення показників злочинності у регіонах, де здійснювався аналіз, а також останніх зі значеннями показників сукупної території, до якої вони входять, виявляються відмінності, що становлять предмет аналізу. За можливості доцільно також виявити закономірності цих відмінностей, взаємозв'язки, а також їх причини. Для з'ясування останніх інколи виникає потреба повторного виїзду до регіону або додаткового вивчення інформації. Стадія узагальнення закінчується складанням документа за результатами аналізу, де відображаються та пояснюються виявлені територіальні відмінності злочинності, протидії їй, містяться висновки та пропозиції щодо усунення небажаних, негативних відмінностей та поширення в інших регіонах позитивних надбань.
Не вважається безпосередньо стадією аналізу, проте є обов'язковою стадія реалізації висновків та пропозицій за його результатами. Зазвичай на цій стадії проводиться обговорення останніх за участю зацікавлених службових осіб, зокрема представників регіонів, видається (приймається) управлінське рішення, де містяться відповідні розпорядження, передбачаються організаційні та практичні заходи.
За такою ж методикою та організаційною схемою проводиться порівняльний аналіз територіальних відмінностей злочинності на більш високому ієрархічному рівні центральних органів держави. У цьому разі інтегрованою сукупністю є інформація про зло чинність загалом в Україні, а регіональними об'єктами вивчення і порівняння — інформація про стан злочинності в окремих регіонах. Регіонами для аналізу можуть бути вибрані Автономна Республіка Крим, окремі області, міста Київ, Севастополь, інші великі міста. . .-^ ; ... ...
78
Кримінологічний аналіз
Вище зазначалося, що більш продуктивним є не однолінійний, в тому числі й порівняльний аналіз, предметом якого є лише злочинність, а комплексний кримінологічний аналіз. Останній охоплює вивченням не тільки інформацію про злочинність та ЇЇ різновиди, а й про пов'язані з ними предмети (об'єкти). До таких належить інформація про причини й умови злочинності та окремих видів злочинів, особу злочинця, особу потерпілого, діяльність щодо запобігання злочинів тощо. Саме комплексний аналіз дозволяє виявити закономірності детермінації та існування злочинності, з'ясувати причини її відмінностей за окремими видами останньої, галузями суспільних відносин, у регіональному масштабі, у співвідношенні в зумовленій злочинів середовищних і осо-бистісних та інших індивідуальних чинників.
Поняття комплексності, комплексного підходу, зокрема в кримінології, пов'язується з багатьма ознаками, що мають різну класифікацію. Так, ознаку комплексності пов'язують із різними способами вивчення та розв'язання проблеми, різними рівнями — теоретичним і практичним, охопленням в якості предмета аналізу різних тенденцій, процесів, різнорідних елементів та напрямків, використанням методів та засобів різних наук, що зазвичай іменують міждисциплінарним підходом. Нерідко поняття комплексності пов'язують із системним підходом як вимогою та проявом останнього.
Використання в кримінології комплексного підходу до вивчення злочинності давно зумовлене тим, що вона є не просто механічною сумою окремих проявів кримінальної активності, а феноменом більш високого суспільного рівня, характеристики якого мають відмінний цілісний зміст. Вимоги комплексного вивчення злочинності повною мірою можуть бути реалізовані лише при проведенні наукового кримінологічного дослідження.
Зараз немає можливості детально розглянути всі складові предмета комплексного аналізу злочинності. Досі увага була зосереджена на аналізі головної його складової, предметом якої є сама злочинність. Певну складність має вивчення причин і умов злочинності, що є невід'ємним предметом її комплексного аналізу. До розгляду цієї складової останнього переходимо.
79