- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 2 ,
злочини, діяльності щодо запобігання та протидії останнім, тобто має комплексний характер. Про комплексний аналіз злочинності йтиметься далі.
Об'єктом аналізу територіальних відмінностей злочинності є сама злочинність, кількісні характеристики її рівня, структури, динаміки. Об'єкт аналізу має два рівні: сукупності злочинів і її складових. На першому з них аналізується інформація про сукупність злочинних проявів у межах всієї території, на якій вивчаються територіальні відмінності злочинності. Якщо, приміром, подібний аналіз проводиться в межах області, то на першому рівні його об'єктом є інформація про сукупність злочинних проявів, вчинених на території області загалом. Це, так би мовити, обласні показники злочинності. На другому рівні об'єктом, а точніше — об'єктами, аналізу є інформація про злочинні прояви, вчинені на окремих складових територіях області, скажімо, на територіях міст, районів, стосовно яких вивчаються відмінності показників злочинності. Це показники злочинності відповідно міста, району.
Між об'єктами аналізу першого та другого рівнів, їх показниками злочинності існує системно-структурний зв'язок. Згідно з теорією систем, систему у наизагальнішому вигляді слід розуміти як комплекс взаємопов'язаних елементів, що утворюють певну цілісність. Згідно з системним підходом при територіальному аналізі злочинність розглядається як цілісна структура, що має сукупні характеристики, які охоплюють у цілому характеристики злочинності, ЇЇ структурних елементів у їх взаємозв'язку, інтегрованому вигляді (перший рівень). Водночас територіальні відмінності злочинності виявляються під час аналізу її стану у кожному структурному елементі загальної інтегрованої системи, тобто на територіях відповідних міст, районів, що охоплюються територіальним аналізом (другий рівень). При цьому значення показників злочинності згаданих складових територій порівнюються як між собою, так і у відносних показниках, найчастіше коефіцієнтах злочинності, стосовно сукупного інтегрованого рівня, зокрема обласного.
При проведенні кримінологічних досліджень загалом і, зокрема, при вивченні територіальних відмінностей злочинності застосовуються, як правило, динамічні та статистичні методи.
74
Кримінологічний аналіз
Динамічний розгляд дозволяє вивчити об'єкт аналізу у його розвитку, виявити закономірності тих змін, що відбулися протягом динамічного ряду, тобто певного періоду. Приміром, протягом року спостерігається зростання значень кількісних показників злочинності. Динамічний метод спрямований на з'ясування причин цього зростання, обставин, які його зумовили. Тут порівняння інтегрованих статистичних показників не достатньо. Потрібно з'ясувати, за рахунок яких складових елементів цієї сукупності та чому відбулися ці зміни. Динамічний метод застосовується, як правило, тоді, коли поряд з аналізом злочинності, ЇЇ територіальних відмінностей, об'єктом вивчення є й їх детермінанти: причини, умови, інші обставини, які зумовили зміну показників злочинності як інтегрованої сукупності, так і відповідних її територіальних елементів.
Статистичні методи застосовуються при вивченні масових об'єктів. Вони дозволяють виявити загальні статистичні закономірності значень показників цих об'єктів, що ґрунтуються на дії закону великих чисел, не торкаючись причин останніх. Інструментом статистичного методу є узагальнюючі показники: середні та усереднені величини, коефіцієнти, відношення тощо. У методичних рекомендаціях щодо застосування узагальнюючих показників містяться вимоги стосовно останніх, а саме: 1) сукупність, що вивчається, повинна бути однорідною за складом, тобто має відображуватися порівнюваними показниками, зіставлятися у порівнянних масивах; 2) сукупність, що вивчається, має бути досить масовою, чим забезпечується можливість визначення її закономірностей, які можуть не виявитися на обмеженому масиві. Останньої вимоги не завжди можна дотриматися при аналізі територіальних відмінностей злочинності у невеликих за кількістю населення регіонах (містах, районах) з порівняно невеликим числом злочинів. У таких випадках рекомендується збільшити період аналізу з одного року до, скажімо, трьох-п'яти років1.
Аналіз територіальних відмінностей злочинності має декілька стадій. Передусім на підготовчій стадії має бути визначена мета аналізу. Остання здебільшого зумовлена потребами з'ясування
"июика изучсния тсрриториальпмх различий Іірестуїшости й их причин: Мстодичсскос п°собис. - М, 1989. - С 18.
75