Глава 2

Результати аналізу злочинності враховуються передусім при складанні плану роботи прокуратури.

На підготовчій стадії до проведення аналізу мають бути зібрані та вивчені такі матеріали:

— акти законодавства та акти Генеральної Прокуратури з питань запобігання та протидії злочинності, реєстрації та обліку злочинів;

форми статистичної звітності щодо зареєстрованих зло­ чинів, їх видів та осіб, які їх вчинили, а також стосовно застосу­ вання адміністративної відповідальності, профілактичних заходів тощо; статистичну звітність рекомендовано підібрати та вивчити й за попередні аналогічні періоди, не менш ніж за два таких періоди;

матеріали перевірки дотримання вимог закону при прий­ манні, реєстрації та вирішенні заяв, повідомлень, іншої інформації про вчинені або підготовлювані злочини;

матеріали кримінальних справ, що перебувають у прова­ дженні слідчих, а також тих, що спрямовані до суду;

подання слідчих та окремі постанови (ухвали) суду щодо невчасного вжиття заходів стосовно реєстрації, розкриття зло­ чинів, а також інших порушень закону;

подання слідчих та окремі ухвали суду стосовно причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів, та необхідності проведення роботи щодо запобігання останнім, а також повідомлення щодо реагування на згадані документи;

акти прокурорського реагування з приводу виявлених пору­ шень;

матеріали притягнення до відповідальності службових осіб, винних у викривленні державної звітності про стан злочинності;

матеріали перевірок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування стану виконання комплексних держав­ них програм та заходів щодо посилення боротьби зі злочинністю.

У процесі аналізу вивченню та оцінці підлягають такі питання:

— рівень та інтенсивність злочинності загалом, зокрема коефіцієнт на певну кількість населення (10 тис., 100 тис.);

розподіл злочинів за ступенем тяжкості (ст. 12 КК);

структура злочинності (за видами злочинів, за наявністю групової, організованої, рецидивної злочинності тощо);

68

Кримінологічний аналіз

— кількість та склад осіб, притягнутих до кримінальної відпо- ідальності, їх структура за соціально-демографічними ознаками;

— динаміка (порівняно з попереднім періодом) кількісних показників злочинності, її структурних частин, кількості осіб, при­ тягнутих до кримінальної відповідальності; визначення тенденцій

динаміки;

порівняльно-територіальна структура злочинності (за адмі­ ністративно-територіальними одиницями, в місті — за мікрорайо­ нами);

обставини, що сприяли вчиненню злочинів: за матеріалами процесуальних документів слідчих та судів, а також за результата­ ми спеціального вивчення;

стан додержання норм законодавства щодо розгляду заяв і повідомлень, іншої інформації про вчинені (та ті, що готуються) злочини; стан обліково-реєстраційної дисципліни;

причини зростання злочинності, обставини, що сприяли ЇЇ скороченню;

стан діяльності щодо запобігання злочинності, виконання за­ ходів, передбачених планами та програмами профілактики, оцінка відповідності цієї діяльності реальному стану кримінологічної си­ туації тощо.

За результатами аналізу складається аналітичний документ (огляд, довідка, узагальнення), в якому викладаються матеріали, що використані при аналізі, показники за його питаннями, виснов­ки стосовно останніх, пропозиції щодо необхідних заходів проку­рорського реагування та заходів, які підлягають виконанню інши­ми суб'єктами діяльності із протидії злочинності.

Ј 3. Порівняльний та комплексний кримінологічний аналіз злочинності

У попередньому параграфі коротко зазначалося, що порівняль­ний кримінологічний аналіз є більш високим за рівнем та глиби­ною видом аналізу. Тепер є потреба розкрити його зміст та якісні переваги.

об'єкт

Порівняльний аналіз насамперед розкриває внутрішню струк­туру об'єкта відображення (тут і далі мається на увазі не сам

чи його елементи, а відображувальна інформація про них,

69