Глава 2

3) щоквартальний, піврічний і за рік аналіз (зростаючим під­сумком) та оцінка стану злочинності і громадського порядку, зок­рема за основними напрямками діяльності міськрайоргану внутрішніх справ.

Згідно з наказом Генерального прокурора України аналіз стану злочинності в місті, районі (регіоні) проводиться відповідною прокуратурою не рідше одного разу на півріччя з метою виявлен­ня основних тенденцій розвитку кримінологічної (в оригіналі — криміногенної) ситуації та її прогнозування, планування та вжит­тя упереджувальних заходів.

Аналіз злочинності, який проводиться міською (районною) ланкою правоохоронного органу, має низку відмінностей від ана­логічного аналізу, що здійснюється обласною або центральною ус­тановою цих органів. Ці відмінності стосуються основного методу і функціонального призначення аналізу, форми інформації, що аналізується, аналітичних методик. Інформаційно-методичні відмінності аналізу злочинності в місті, районі будуть висвітлені при подальшому розгляді кожного виду такого аналізу.

Тут же зазначимо головну функціональну відмінність аналізу міського, районного рівня від аналізу, що виконується на вищих рівнях правоохоронних органів. Головне функціональне призна­чення останнього — забезпечити належний рівень керівництва підлеглими органами, виявити ті з них, які припускаються недоліків, не виконують повною мірою покладених обов'язків, визначити органи, що мають більш високі результати діяльності, заходи (засоби), завдяки яким останні досягнуті з метою їх поши­рення тощо. Головна мета цього аналізу — отримати узагальнену інформацію для прийняття відповідного управлінського рішення за висновками, що зроблені на підставі аналізу.

Аналіз стану злочинності, що проводиться міським, районним органом, має іншу мету — своєчасно відслідковувати зміну опера­тивної обстановки та визначати відповідність цим змінам розста­новки працівників, виконання ними поставлених завдань, службо­вих обов'язків, результативність вжитих заходів, необхідність прийняття додаткових рішень, внесення до них коректив тощо.

Наведене зумовлює необхідність ущільнення строків проведен­ня останнього аналізу. Особливого значення у зв'язку з цим набу-

60

Кримінологічний аналіз

ває поточний аналіз оперативної обстановки протягом чергової доби. Інформацію для нього становлять заяви та інші відомості про вчинені та підготовлювані злочини, що надходять до органу, повідомляються у рапортах працівників органу, які несуть службу на території обслуговування, а також у засобах масової інформації, з конфіденційних джерел, від сусідніх або інших, зокрема вищих, органів управління. Зазначена інформація є підставою для прий­няття рішення щодо здійснення заходів своєчасного і повного реа­гування на злочини. Таке рішення приймає начальник органу, або особа, що його заміщає, або начальник чергової частини (відповідальний черговий), який заносить зазначену інформацію до спеціального журналу та сам приймає рішення про реагування на неї та доводить його до відома відповідних працівників. Інфор­мація про події, що відмічені в журналі, має доповідатися началь­никові органу після його прибуття на робоче місце для оцінки правильності прийнятого рішення та, за потреби, коригування ос­таннього. За зазначених умов важливого значення набувають кон­центрація інформації протягом доби, способи її нагромадження, зокрема групування останньої за зонами оперативрюго обслугову­вання, мікрорайонами, маршрутами патрулювання, використання таблиць, графіків, карти відомостей про оперативну обстановку, можливостей засобів електронного обліку та накопичення інфор­мації, ЇЇ систематизації1.

У зазначений спосіб відбувається отримання, накопичення, реа­гування на інформацію про вчинені та підготовлювані злочини, інші порушення громадського порядку. Безпосередньо аналіз цієї інформації та вжитих на її підставі заходів відбувається наприкінці чергової доби. При його проведенні підлягають визначенню такі пи­тання:

1) повнота реєстрації в Книзі обліку заяв і повідомлень (КОЗП) або журналі чергової частини повідомлень про злочини та інші події, що підлягають реєстрації;

2) повнота доведення повідомлень, зазначених у п. 1, до певних виконавців або керівників відповідних підрозділів органу та його керівництва для реагування на ці повідомлення;

С 22-у?

В. П. АктуальІІьІе проблеми соврсмсшюй кримилологии. — Домсцк, 1997. —

61