- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1
суспільства (№515) у грудні 2003 р. та у листопаді 2005 р. та інших) і в Україні в останні роки проблемі розвитку інформаційного суспільства стали приділяти більше уваги і державні органи, і, особливо, громадські організації, насамперед наукової громадськості. Проте зазначалося, що якщо останні пов'язують з інформатизацією та побудовою інформаційного суспільства усунення багатьох економічних та політичних негараздів, то державні органи демонструють формальне ставлення до розуміння проблеми1. Характерними з цього погляду є результати анкетування, проведеного серед 70 учасників міжнародної конференції «Проблеми та перспективи розвитку інформаційного суспільства», що відбулася у 2003 р. у Києві за участю багатьох українських фахівців та представників урядових установ. Більшість респондентів допускали, що інформаційне суспільство може бути побудоване в Україні у дуже віддаленій перспективі, а щодо оцінки сьогоднішніх зусиль держави у цьому напрямку, то переважала загальна відповідь: «існує профанація ідеї». На питання, чи готова еліта держави в Україні до електронного урядування, відповіді були майже однозначні: еліта влади не готова; робота чиновників у цьому напрямку формальна; система влади корумпована та забюрократизована; передумова розвитку інформаційного та громадянського суспільства — зміна системи влади. З такими висновками учасники конференції звернулися до Президента, Верховної Ради та Уряду України2. Як відомо, реальних кроків відповідно до цих висновків та переведення проблеми створення інформаційного суспільства у практичне русло здійснено не було.
У Верховній Раді України 21 вересня 2005 р. відбулися парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в нашій країні. Фондом «Інформаційне суспільство в Україні» були розроблені проект Закону «Про концепцію формування інформаційного суспільства в Україні» та сама Концепція. На слуханнях вони схвалені, але досі не набули законодавчої форми. У рішенні Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, прийнятому напередодні парламентських слухань,
1 Шевчук О. «Електронна Україна» — па шляху формалізації // Дзеркало тижня. — 2003. — № 13.-5 квіт.
2 Там само.
46
Кримінологічна інформація
відзначено, що в розбудові інформаційного суспільства в Україні є певні досягнення, але й існує багато невизначеностей. У проекті Концепції відкритого проекту «Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства та суспільства, що ґрунтується на знаннях», розробленому академіками М. Згуровським та І. Сер-гієнком, зазначалося, що сьогодні виконання Національної програми інформатизації втратило інтелектуальну складову і звелося переважно до впровадження систем транспортування інформації, телекомунікаційних систем і систем зв'язку. Водночас розроблення стратегії розвитку України, державного бюджету, міжгалузевих балансів та інші питання державного будівництва «в нинішній державній політиці інформатизації відсутні... Національна програма інформатизації... потребує суттєвого доопрацювання, оновлення і доповнення, особливо в частині трансформації інформаційного суспільства в суспільство, що ґрунтується на знаннях»1.
На цьому, скажемо прямо, несприятливому загальному фоні відбувається становлення правової інформатики та інформатизації. Наукове, інформаційне, методичне та загалом інтелектуальне забезпечення інформатизації у правовій сфері у міру своїх вкрай обмежених фінансових і штатних можливостей виконує створений у 2001 р. у системі Академії правових наук України Науково-дослідний центр правової інформатики, який співпрацює у цій галузі з відповідними структурними підрозділами органів влади, насамперед Верховної Ради України. В Центрі як наукова галузь розвивається правова інформатика, завданням якої є дослідження проблем системної інформатизації законодавчої, нормотворчої, правозастосовчої, правоохоронної, судової, право-освітньої діяльності»2. Визначається, що правова інформатика методологічно поділяється на загальну й особливу частини, а в складі останньої виокремлюється «інформатизація кримінологічного циклу», що включає інформатизацію кримінологічних досліджень — «кримінологічну інформатику»3.
' Дип. докладніше: Правова інформатика. - 2005. - № 3 (7). - С. 3-6.
- Швець М. Я. До питання вивчення терміна «правова інформатика» // Правова
Інформатика. - 2004. - № 2. - С. 89.
ЦІІмбалюк В. Сутність і зміст правової інформатики (методологічний аспект) // Правова "'форматика. - 2005. - № 4 (8). - С. 28.
47