Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Глава 1 1!'!

(проблеми, теми, питання) у відповідній клітині таблиці позна­чається, як у цій публікації відображені проблеми, теми, питання. І так за кожною публікацією, що є об'єктом аналізу.

Часто за великої кількості та значного обсягу літературних джерел узагальнення інформації, що міститься у них, проводять за допомогою методики контент-аналізу. Останній належить до методів соціальних наук. Його назва походить від англійського «сопіепі апаїуш» та у перекладі означає «аналіз змісту». Контент-аналіз — це дослідницький технологічний засіб об'єктивного та системного виявлення і опису згідно з завданнями аналізу інфор­мації, що відображає текст її об'єкта. При застосуванні цієї техно­логії передбачається використання певної стандартизованої процедури, яка нерідко супроводжується виміром або оцінкою інформації у прийнятих показниках. Узагальнена за допомогою контент-аналізу інформація має відповідати передбаченому аналізом (дослідженням) рівню узагальненості1.

Стандартизована операція при контент-аналізі виконується, як правило, з використанням схеми, опрацьованої дослідником. Схе­ма, що потрібна для накопичення та аналітичного дослідження інформації, має бути диференційована за окремими питаннями, які охоплюють дослідницьку проблему. У схемі контент-аналізу інформація з різних літературних джерел з того самого питання не тільки зосереджується в одному місці (на окремому аркуші), а й переноситься до нього незміненим текстом, який часто відтво­рюється з використанням прийнятих «стандартних» термінів, позначень, сутнісних одиниць виміру. При цьому текст відтво­рюється разом із зазначенням його джерела (автор, назва, місце, рік видання, номер сторінки). Оскільки дослідження, як правило, ставить багато різних питань (великих і малих, загальних і складо­вих), кожному з яких відповідає окремий аркуш схеми, вона зага­лом більше нагадує блокнот схем (аркушів). Узагальнення інфор­мації за методом контент-аналізу дозволяє аналізувати в обмеже­ному інформаційному просторі різні погляди з різних джерел з одного питання, за результатами аналізу накреслювати точку зору дослідника.

1 Див. докладніше: Робочая книга социолога. — М., 1976. — С. 322-332.

38

Кримінологічна інформація

При вивченні літературних джерел, незалежно від використан­ня методу контент-аналізу, рекомендується використовувати дав­но застосовувану методику фіксації інформації з джерела на картках. Використання цієї методики ніби передує контент-аналізу, є допоміжним для нього. Але картковий метод має і са­мостійну цінність, особливо коли результатом дослідження має бути написання монографії, дисертації, іншого значного за обся­гом рукопису. Картки можна розміщувати і переміщувати згідно з планом рукопису. У сучасний період картковий метод майже всю­ди замінено на комп'ютерний метод накопичення, систематизації та аналізу інформації.

Досі висвітлювалися різні види вторинної узагальненої кримі­нологічної інформації та їх джерела і форми. Виняток становили форми первинного статистичного обліку злочинних проявів та діяльності щодо реагування на них, які розглядалися в єдиному комплексі статистичної інформації.

Проте первинна кримінологічна інформація далеко не вичер­пується наведеними статистичними формами. Нерідко, особливо при проведенні наукового дослідження, виникає потреба збору та використання первинної емпіричної інформації, яка безпосеред­ньо відображає об'єкти, що є предметом кримінології. Потреба у такій інформації зумовлена, як правило, тим, що за статистичного узагальнення не всі ознаки об'єкта, що цікавлять дослідника, охоп­люються статистичною формою. Крім того, при його проведенні, як відомо, втрачаються або змінюють свій особливий зміст, акцент деякі індивідуальні та структурно-групові особливості об'єктів. Крім того, статистичний облік часто не є адекватним, містить, зок­рема за сучасних українських реалій, суб'єктивну корективу того, хто веде облік і в чиїх інтересах він ведеться. Результати цього обліку — це вже не об'єктивна реальність, а, за висловом російського вченого В. Г. Афанасьєва, «предмети іншої природи», Що опрацьовані людиною, яка включена у певну соціальну систе­му як компонент останньої1.

Безумовно, і при безпосередньому відображенні об'єктів інфор­мації також присутній суб'єктивний момент, пов'язаний з

1 Афанасьев В. Г. СоциальІІая ииформация. - М., 1994. - С. 58-59.

39