- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1 -' "
Успішне використання статистики, а з нею й статистичної інформації, у наш час привело до її вищого на декілька порядків якісного розвитку. Це особливо стосується використання у статистиці ідей та наукового інструментарію теорії імовірності, що відкрило новий розділ статистичної імовірності, дозволило значно поглибити здобуття статистичної інформації з одночасним скороченням її обсягу за рахунок операцій з неповною інформацією щодо ЇЇ об'єкта, зокрема при застосуванні методу моделювання, про що докладніше йтиметься далі.
Все наведене значною мірою стало здобутком і кримінології. Виявлення статистичних закономірностей злочинності стимулювало якісний аналіз не лише останньої, а й чинників, що її зумовлюють. Узагальнюючі статистичні показники злочинності стали сприйматися як закономірності, що, з одного боку, типово інтегрують, а з другого — гасять множинність індивідуальних відмінностей окремих злочинів як випадковостей. Через це результат спільної дії значної кількості індивідуальних проявів злочинності майже не залежить від окремого прояву, його можливої випадковості. У статистиці це явище дістало назву «закону великих чисел», який значною мірою пояснює статистичне узагальнення інформації про злочинність.
Поширення застосування статистичної інформації та закономірностей статистики у кримінології привело до введення до науки та правоохоронної практики поняття кримінологічна статистика, що, на думку його автора Ю. Д. Блувштейна, «складає частину кримінології, яка вивчає кількісні характеристики явищ, що належать до предмета цієї науки, з метою виявлення закономірностей, властивих цим явищам»1. Він же запропонував використовувати стосовно ознак кримінологічне значущих об'єктів (а ми можемо додати — і стосовно ознак інформації про ці об'єкти) відомий із теорії статистики поділ зазначених ознак на три групи: якісні, напівкількісні та кількісні2.
Якісною іменують таку ознаку (об'єкта, інформації про нього), яка виокремлює цей об'єкт серед інших певною якістю, якої не
1 Блувштпейп Ю.Д. Вказана праця. — С. 12. > :, • ;
2 Там само. — С. 13.
ЗО
Кримінологічна інформація
мають інші об'єкти, зокрема якої немає у більшій чи меншій їх кількості, через що якісні ознаки не підлягають безпосередньо кількісному вимірюванню.
Напівкількісною пропонується вважати таку ознаку (інформацію про неї), за якою об'єкти, що мають цю ознаку, можна порівнювати між собою у поняттях «більше-менше», зокрема у відносних показниках (ранг, коефіцієнт), але без точного математичного вимірювання значення показника ознаки. Як приклад напівкількісної ознаки наводиться суспільна небезпечність діяння та спрямованості особистості.
Кількісною є ознака (інформація про неї), значення показника прояву якої вимірюється чіткою числовою формою, тобто «скільки», «наскільки більше чи менше».
З наведеними характеристиками статистичної інформації пов'язано введення у статистику та в науки, що її використовують, поняття вимірювання інформації. Останнім іменується процедура, через яку об'єкти інформації, інформація про їх ознаки відображуються певними числами у певній числовій системі показників із визначенням кількісного відношення між ними1.
Тепер перейдемо до безпосереднього розгляду статистичної інформації, що використовується в кримінологічній практиці. Остання використовує, як правило, вже певним чином оброблену (зведену, згруповану, систематизовану) первинну статистичну інформацію. Для збереження послідовності в описі процесу здобуття статистичної кримінологічної інформації доцільно розпочати розгляд з моменту отримання її у первинному вигляді. Для прикладу візьмемо найбільш поширену практику первинного обліку інформації про вчинені злочини та діяльність правоохоронних органів з реагування на них2. В Україні з цією метою використовуються такі документи:
— картка за формою № 1 — на виявлений злочин; '
Див- докладніше: Робочая книга социолога. - М., 1976. - С. 146 та іп. Іуг не розглядаються способи та форми обліку та узагальнення первинної інформації про злочини, яка міститься у заявах і повідомленнях про їх вчинення та у матеріалах перевірки
х, що жодним чином не применшує кримінологічне значення цієї інформації- Вона міковуеться та узагальнюється в інших формах, зокрема за показниками КОЗП та ознаками, що містяться у згаданих матеріалах.
31