- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 1
Щодо первинної інформації такими є її об'єкти у їх реальній дійсності. Цю інформацію прийнято іменувати емпіричною. Вона походить безпосередньо з реальних людських відносин. Зокрема, первинна кримінологічна інформація безпосередньо відтворює об'єкти, що належать до предмета кримінології: злочини, злочинність, чинники, запобіжну діяльність тощо. Про ознаки, безпосередні джерела, особливості збирання та форми відтворення емпіричної кримінологічної інформації йтиметься далі.
Збирання та обробка первинної інформації вимагають, як правило, багато часу, спеціального інструментарію, значних людських та матеріальних затрат тощо. Через це до збирання первинної інформації фахівці, зокрема кримінологи, звертаються лише за винятковою потребою. Здебільшого — в разі відсутності, застарілості або сумнівності вже обробленої вторинної інформації та за необхідності її оновлення або перевірки. Кожен із видів вторинної інформації має свої джерела.
Загальним джерелом дослідницької кримінологічної інформації є матеріали дослідження. Останні поділяються на прикладні аналітичні, що проводяться в процесі управлінської діяльності, її аналітичної стадії, та наукові, які відрізняються від перших тим, що ґрунтуються на наукових методиках. Роль безпосередніх джерел дослідницької кримінологічної інформації виконують відповідні аналітичні та загалом управлінські документи (аналітичні довідки, узагальнення, звіти про результати дослідження, управлінські рішення щодо реалізації їх висновків та рекомендацій тощо), а також публікації за матеріалами наукових досліджень.
Слід зазначити, що дослідницька кримінологічна інформація міститься у дослідженнях різного (не лише безпосередньо кримінологічного) профілю. Інформація, що становить інтерес для кримінолога, може бути результатом економічного, соціологічного, психологічного, правового та іншого дослідження. Через те що інформація з цих досліджень має також кримінологічне значення, вона одночасно за цим значенням є кримінологічною.
Безпосередні джерела дослідницької кримінологічної інформації, як правило, визначають і форму останньої. Це здебільшого документи або копії, витяги з них. Документ — це певним чином
28
Кримінологічна інформація
фіксована людьми, як правило, на матеріальному носії інформація. Такими носіями є, наприклад, друкований або рукописний текст, магнітний запис, малюнок, фотографія тощо. Розрізняють документи: офіційні (належні установам та організаціям) та неофіційні (приватні); групові, колективні та індивідуальні за авторством; обов'язкові (що передбачені для певних процедур, зокрема посвідчення особи, дати народження, освіти тощо) та необов'язкові (складаються ініціативно). Існує офіційний порядок засвідчення копій, витягів з документів.
Видом вторинної узагальненої інформації є статистична інформація. Назва цього виду інформації пов'язана із терміном «статистика», який походить від латинського «зШШв», що дослівно перекладається як «стан речей». Цим зазначається, що статистика — це опис деякого стану речей. Відомо, що речі, об'єкти можна описувати по-різному, за допомогою різних засобів. Статистика дає здебільшого кількісний опис об'єктів інформації. Через це статистична інформація, як правило, числова, викладається математичними засобами. Проте статистична інформація не просто кількісна. На рівні сучасного розвитку статистика володіє методами узагальненого, «спресованого» викладу інформації, причому не лише щодо інтегрованого подання відомостей про об'єкт інформації, а й стосовно його типових, видових якостей, залишаючи поза виміром другорядні індивідуальні особливості аналогічних об'єктів цього типу, виду.
Видатний кримінолог повоєнного радянського часу Ю. Д. Блув-штейн, який зробив значний внесок у запровадження кількісних методів у кримінологію, пояснював походження в низці європейських мов терміна «держава» (англ. — «зіаіе», нім. — «йег Зїааі») від латинського «зїаїт» (статистика) тим, що саме кількісний опис державних здобутків, населення, збройних сил, матеріальних запасів тощо визначав становище (статус) держави, її положення серед інших держав1. , .,..,.
Блувштейп Ю. Д. Кримиїюлогичсская статистика. — Минск, 1981. — С. 6. До речі, Ю. Д. Бдувштейн мав українське походження, закінчив юридичний факультет Київського університету ім.Т. Шевченка. Проте після його закінчення я низки тодішніх умов працював не в Україні, а в Білорусі, Литві, де й виявив свій науковий талант та, па жаль, дуже рано
пішов з життя.
29