Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 3 кн.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Глава 6

на жаль, була занедбана, а потім і ліквідована як «рудимент» ко­муністичного режиму. З того найбільше задоволення мали корум­повані чиновники, казнокради, шахраї, «умільці» скористатися прогалинами правового поля та їхні високовладні покровителі і керманичі, за мовчазного сприяння яких була ліквідована система соціальної громадської профілактики. Вона досі не має підтримки у поновленні її на законодавчому рівні. Законопроект «Про профілактику злочинності і правопорушень» десятий рік не може подолати супротиву деяких народних депутатів, які нібито «не розуміють» потреби у ньому. Не відтворена ця система і на організаційно-виконавському рівні. Так, у Комплексній урядовій програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 роки знову не передбачені заходи щодо відновлення зазначеної системи. Не вирішені ці питання і на відомчому рівні. Проект Програми реформування органів внутрішніх справ знову залишив поза увагою відновлення служби профілактики правопорушень.

Таким чином, Українська держава, яка визначена як правова та демократична, має вирішити низку завдань політичного, стра­тегічного, концептуального, програмного характеру щодо вико­нання функції запобігання і протидії злочинності, проявити дер­жавну ініціативу в організації реалізації цих завдань. У вирішенні останніх, а також і в їхньому ініціюванні значна роль належить кримінологам. Виконання цієї ролі, безперечно, сприятиме підви­щенню значення та авторитету кримінологічної науки в ук­раїнському суспільстві.

Ј 3. Забезпечення більшої кримінологічної

обґрунтованості та змістовності системи управління

діяльністю правоохоронних органів і судів

щодо запобігання та протидії злочинності

У главі 9 книги 1 Курсу були розглянуті теоретичні основи управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності, кримінологічні складові цих основ, обґрунтовані та визначені кри­мінологічні засоби удосконалення управління зазначеною діяльністю, надання їй більшої запобіжної спрямованості. Тепер необхідно розглянути ці засоби на прикладному рівні як такі, що мають бути здійснені з метою сприяння, з одного боку, реалізації

286

Перспективи української кримінології

кримінологічної функції в процесі управління, а з другого, — підвищенню значення кримінології у забезпеченні цього процесу.

Кримінологічні засоби, які повинні бути здійсненні із зазначе­ною метою, доцільно розглянути за стадіями управлінського про­цесу, на яких вони були визначені та мають використовуватися.

І. Стадія визначення мети системи управління цим різновидом діяльності. Як зазначалося у попередньому параграфі, система протидії злочинності визначається у таких джерелах:

політика держави щодо запобігання та протидії злочинності;

стратегія реалізації цієї політики у діяльності держави та її органів у згаданому напрямку, що значною мірою забезпечується належною системою управління останньою;

акти законодавства, передусім: укази Президента, зокрема ті, що приймаються за рішеннями Ради національної безпеки і оборо­ ни; постанови Кабінету Міністрів, директиви центральних органів виконавчої влади, зокрема правоохоронних органів, Генеральної Прокуратури, СБУ, де визначаються завдання щодо діяльності із запобігання та протидії злочинності.

У згаданих джерелах визначається і мета системи управління зазначеною діяльністю. Як це застосовувалося у попередніх главах Курсу, надалі називатимемо цю діяльність скорочено — анти-кримінальна діяльність.

До кримінологічних засобів, які мають бути розроблені кри­мінологами та здійснені вищими органами держави, на цій стадії належать:

1) кримінологічні обґрунтування державної політики стосовно запобігання та протидії злочинності. Останні повинні містити:

кримінологічні висновки для формування політичної оцінки кримінологічної ситуації, стану та тенденцій зміни поширеності та суспільної небезпечності злочинності, її окремих видів, ефектив­ ності зусиль органів державної влади та громадянських інституцій у сфері забезпечення запобігання та протидії злочинності;

кримінологічні рекомендації стосовно визначення державних пріоритетів, політичної мети та основних завдань щодо поліпшен­ ня кримінологічної ситуації, вибору стратегії їх реалізації. Залеж­ но від форми визначення цього різновиду державної політики та рівня її офіційного схвалення, у ній можуть бути й інші дифе-

287