Глава 1

ночасно економічною, управлінською, психологічною тощо. В якості кримінологічної така інформація розкриває криміно­логічну значущість об'єкта відображення, тобто його роль як того чи іншого детермінанта злочинності або вчинення окремого зло­чину. Кримінологічна інформація тісно пов'язана з правовою, оскільки кримінологія використовує багато понять, ознаки яких визначаються кримінальним правом.

Кримінологічна інформація загалом призначена бути засобом розв'язання кримінологічних проблем. Водночас можна виділити деякі більш предметні цілі її отримання та використання як соціальних засобів. У цьому відношенні вона є:

засобом пізнання кримінологічної значущості тих чи інших процесів, явищ, подій, відносин, проявів, які становлять об'єкти кримінологічної інформації;

джерелом і засобом пізнання тенденцій, закономірностей, динаміки проявів соціальної дійсності у вигляді злочинності, процесів зміни останньої та зумовлювальних її чинників з метою протидії цьому соціальному феноменові, у чому проявляється пе­ ретворювальний характер кримінологічної інформації;

засобом формування та реалізації державної політики, держав­ них програм у галузі запобігання та протидії злочинності та пов'яза­ ним з нею соціальним феноменам (наркотизм, алкоголізм, злочини у сфері моральних відносин, формування культу сили тощо);

джерелом управлінських рішень у сфері запобігання та про­ тидії злочинності, зокрема кримінологічного планування цієї діяльності, що свідчить про конструктивні властивості криміно­ логічної інформації;

джерелом організаційно-методичних рекомендацій та визна­ чення тактики безпосередньо у сфері запобігання злочинності, що надає кримінологічній інформації запобіжного значення;

джерелом та засобом підвищення рівня і забезпечення пред­ метності у сфері кримінологічної освіти, навчання та підвищення кваліфікації кадрів, у чому проявляється просвітницька власти­ вість кримінологічної інформації;

засобом проведення прикладної аналітичної роботи та науко­ вих досліджень, у чому реалізовується її аналітично-дослідницька функція;

26

Кримінологічна інформація

— засобом кримінологічного прогнозування, що є проявом прогностичного характеру кримінологічної інформації;

— джерелом та засобом кримінологічної експертизи, передусім проектів актів законодавства та інших нормативно-правових актів, що визначає роль кримінологічної інформації у правотворенні.

Ј 3. Джерела, види та форми кримінологічної інформації, методики її збирання

Залежно від типу свого джерела кримінологічна інформація, як і будь-яка інша інформація, поділяється насамперед на первинну та вторинну. Первинною є інформація, отримана безпосередньо з об'єкта відображення. Вона є результатом безпосереднього відображення об'єкта таким, яким він існує у реальній дійсності. Вторинна інформація — результат певної обробки раніше отрима­ної первинної інформації. Обробка первинної інформації може по­лягати у її описанні, інтерпретації, систематизації, узагальненні тощо. Останнє поділяють на дослідницьке, статистичне, нормативне, управлінське, теоретичне.

Дослідницьке узагальнення проводиться у процесі досліджен­ня інформації; воно здійснюється в інтересах цього дослідження, згідно з його метою та цілями. Статистичне узагальнення відбу­вається за кількісними показниками первинної інформації згідно з правилами та з дотриманням вимог статистики. Своєрідним ви­дом узагальнення є нормативне, яке полягає у визначенні на підставі аналізу відносин між людьми та з природою, відображе­них в інформації стандартів (норм, правил, форм) поведінки з метою удосконалення останніх у доцільний для суспільства спосіб. Узагальнення первинної інформації часто проводиться стосовно управлінської інформації. Теоретичне узагальнення — вищий вид інтеграції первинної та вторинної інформації, завдяки якому визначаються теоретичні закономірності, що відтворюють у вигляді певних абстракцій сутнісиу якість об'єктів, залишаючи по­за визначенням їх індивідуальну або сукупну ідентичність та різноваріантність. Усі згадані види узагальнення утворюють відповідні різновиди вторинної інформації.

Відповідно до зазначеної диференціації інформації визнача­ються її джерела, зокрема джерела кримінологічної інформації.

27