- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика:
- •Глава 1 Кримінологічна інформація
- •Глава 1
- •Глава 1 •'•'''
- •Глава 1 •-• --і- -о-
- •Глава 1
- •Глава 1 '• • -і-:
- •Глава 1 '• •'
- •Глава 1 ,
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 -' "
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 1!'!
- •Глава 1 • •;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1 '•'•'• :
- •Глава 1
- •Глава 2 Кримінологічний аналіз
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 '
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 »,.
- •Глава 3 '
- •Глава 3 .....
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : ..- •.-.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 !,•
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ,;:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 .
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 • •
- •Глава 5 '':
- •Глава 5 • ' '•'
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Перспективи української кримінології
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 і,-, .,-
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
Глава 6
но-економічних, державницько-правових, культурно-освітніх, етичних, духовних та інших визначальних перетворень. Кримінології слід було перш за все відійти від ідеологічних трафаретів щодо неприродності злочинності для сучасного, зокрема соціалістичного суспільства, ЇЇ відірваності від реальних суспільних відносин та вчинків людей як абстрактно-узагальненого над-суспільного явища. Відповідно мала бути опрацьована науково обґрунтована система протидії злочинності з переважанням у ній елементів Іуманізму, демократизму, цивілізованості, яка повинна була реалізуватися насамперед у системі запобігання вчиненню злочинів.
Слід відмітити, що названі перспективи та суспільні потреби не залишилися поза увагою суспільствознавців і, що дуже важливо, організаторів та дослідників потенціалу української науки. На той час відбулося немало плідних дискусій, проведено багато наукових форумів, з'явилася низка цікавих публікацій та аналітично-методичних розробок. Серед останніх вважаємо доцільним виділити Міжнародну конференцію «Трансформація наукових систем в державах з перехідною економікою та роль науки у суспільстві, що змінюється», проведену у Києві 8-10 жовтня 1998 р. Національною Академією Наук України за участю Міжнародної організації ООН з освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Міжнародної асоціації академій наук (МААН). Серед головних тем конференції значилися: сучасні глобальні та регіональні проблеми трансформації та інтеграції національних наукових систем, їх стратегії та сучасні можливості, кадри науки XXI століття, роль права у забезпеченні трансформації науки в країнах із перехідною економікою, культурний та освітній аспекти науки XXI століття та інші. У матеріалах конференції1, доповідях і виступах її учасників не лише визначалися перспективи сучасної науки за умов демократичних, цивілізаційних перетворень українського суспільства, а й називалися предметні напрямки, завдання та засоби реалізації зазначених перспектив науки, зокрема її окремих галузей. У поданих до конференції матеріалах автор Курсу визначав спрямо-
1 Трансформація наукових систем в державах з перехідною економікою та роль науки у суспільстві, то змінюється: Матср. наук. копф. 8-10 жовтня 1998 р. — К.: Вид. НАЙ України, 1999.
268
Перспективи української кримінології
ваність та завдання кримінологічної науки в умовах соціально-економічних трансформацій перехідного періоду, зокрема обґрунтовував необхідність дослідження їхніх протиправних аспектів, розроблення науково обґрунтованої системи безпеки відповідних соціально-економічних та владно-політичних перетворень. Водночас автор застерігав (і, як виявилося пізніше, цілком слушно), що в період переходу країни від тоталітарної до демократичної системи, орієнтованої на ринкову економіку, виявляються різноманітні деструктивні чинники. Серед них виділялися передумови, так би мовити, об'єктивного характеру, спричинені радикальною масовою зміною суспільних відносин, а також суб'єктивні — властиві лише окремо взятій країні. Серед останніх були названі: 1) прорахунки, недоліки, вагання, непорозуміння у проведенні перетворень; 2) залишки старої командно-адміністративної системи; 3) різна міра організованості та політичної волі у подоланні перешкод; 4) різне ставлення до використання з цією метою можливостей науки.
Трохи більше ніж через рік був оприлюднений аналітичний звіт щодо виконання проекту Товариства дослідників Центрально-Східної Європи разом із Міжнародним центром перспективних досліджень «Визначення напрямків і шляхів трансформації науки й освіти в контексті європейської інтеграції України». У ньому зазначалося, що в перші роки української незалежності наука й освіта не ввійшли до переліку пріоритетів державної політики, вони й далі орієнтуються на заходи старої системи, послідовно її відтворюючи. Підкреслювалося, що науковий потенціал країни не може розвиватися, оскільки зберігається стара структура адміністрування. Визначалося, що головною метою нової науково-освітньої політики є забезпечення відповідності інтелектуальних та технологічних ресурсів України вимогам економічних реформ і завданням європейської інтеграції, а серед нагальних потреб на перше місце було поставлено переорієнтування освітньої та наукової галузі на завдання суспільної трансформації та довготермінового розвитку1.
«Вісник центру»: Вид. Міжнародного центру перспективних досліджень {МЦІІД). — К., 1999. - № 8. - С. 29. '! •""• '•
269