
- •Модуль 1 Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію, і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології.
- •Типові патологічні процеси
- •Типові порушення обміну речовин
- •Етіологія - це вчення про причини й умови виникнення хвороб.
- •Спадковість
- •Iмунокомплексні реакції – ііі тип.
- •Ушкодження клітин
- •Класифікація гіпоксичних станів
Типові порушення обміну речовин
Порушення енергетичного обміну: етіологія, патогенез, наслідки. Поняття про енергетичні потреби організму, позитивний та негативний енергетичний баланс. Зміни основного обміну при патології.
2. Голодування: визначення поняття, класифікація. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Характеристика порушень основного обміну і обміну речовин у різні періоди повного голодування (з водою).
3. Патофізіологія неповного та часткового (якісного) голодування. Види, причини та механізми найбільш важливих проявів. Поняття про лікувальне голодування.
4. Білково-калорійна недостатність, її форми. Патогенез основних клінічних проявів.
Характеристика порушень вуглеводного обміну; критерії еуглікемії, гіпоглікемії, гіперглікемії, порушень толерантності до глюкози. Роль змін нейрогуморальної регуляції вуглеводного обміну в патогенезі гіпо- і гіперглікемічних станів.
Причини і механізми розвитку гіпоглікемічних станів. Патогенез гіпоглікемічної коми.
Визначення поняття, класифікація цукрового діабету (ВООЗ). Загальна характеристика основних типів цукрового діабету (тип інсулінової недостатності, її походження, особливості перебігу, типові прояви, ускладнення і принципи лікування).
Етіологія цукрового діабету 1-го типу (значення спадкових факторів та факторів середовища в розвитку абсолютної інсулінової недостатності). Патогенез цукрового діабету 1 типу: порушення білкового, вуглеводного, жирового, водно-електролітного обмінів і кислотно-основного стану. Клінічні прояви.
Етіологія, патогенез цукрового діабету 2-го типу. Роль спадкових факторів. Причини відносної інсулінової недостатності. Порушення обміну речовин і фізіологічних функцій. Клінічні прояви.
10. Ускладнення цукрового діабету. Причини та механізми різних видів ком при цукровому діабеті. Віддалені ускладнення діабету.
11. Експериментальне моделювання цукрового діабету. Принципи профілактики і терапії його основних типів. Профілактика ускладнень цукрового діабету.
12. Порушення ліпідного обміну: причини, механізми, прояви. Залежність розвитку дисліпопротеїнемій від факторів середовища, спадковості, супутніх захворювань. Принципи класифікації дисліпопротеїнемій. Етіологія і патогенез первинних (спадкових) і вторинних гіперліпопротеїнемій.
13. Ожиріння: визначення поняття, класифікації; етіологія і патогенез окремих форм. Експериментальне моделювання ожиріння. Медичні проблеми, пов'язані з ожирінням.
Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори. Сучасні теорії атеросклерозу - «запальна» і «рецепторна». Роль спадкових і набутих порушень рецептор-опосередкованого транспорту ліпопротеїнів в атерогенезі.
Позитивний і негативний баланс азоту. Види гіперазотемії. Зміни білкового складу крові. Спадкові порушення обміну амінокислот.
16.Порушення пуринового та піримідинового обміну. Етіологія, патогенез подагри.
17. Гіпо- та гіпервітамінози: види, причини і механізми розвитку. Патогенез основних клінічних проявів. Принципи корекції вітамінної недостатності.
Порушення водно-сольового обміну. Форми гіпер- і гіпогідрії, їх етіологія, патогенез, наслідки. Порушення обміну натрію і калію: причини, механізми, клінічні прояви.
Набряк: визначення поняття, види, причини і механізми розвитку набряків (за Старлінгом).
Ацидоз: визначення поняття, класифікація, причини розвитку. Компенсаторні та патологічні реакції. Показники кислотно-основного стану при різних видах ацидозу, принципи корекції.
21.Алкалоз: визначення поняття, класифікація, причини розвитку. Компенсаторні та патологічні реакції. Показники кислотно-основного стану при різних видах алкалозу, принципи корекції.
22.Гарячка: визначення поняття, принципи класифікації. Зв'язок між гарячкою і запаленням. Види пірогенів. Утворення пірогенів при інфекції, асептичному ушкодженні та імунних реакціях. Хімічна природа і походження вторинних пірогенів, механізм їх дії.
23.Гарячка: стадії розвитку, зміни терморегуляції, обміну речовин та фізіологічних функцій. Захисне значення та патологічні прояви гарячки. Принципи жарознижувальної терапії. Поняття про піротерапію.
24.Основні відмінності між гарячкою, екзогенним перегріванням та іншими видами гіпертермії.
Патологічна фізіологія - це наука, яка вивчає загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення хвороби. Це наука про життєдіяльність хворого організму.
Методи вивчення:
1) Клінічний
2) Епідеміологічний
3) Анатомічний
4) Експериментальний метод – є основним методом патофізіології: відтворення на лабораторних тваринах експериментальних моделей хвороб з метою встановлення механізмів їх виникнення, розвитку і завершення у людини.
□ Гострий експеримент (вівісекція) - дозволяє вивчати гострі розлади в організмі (шок, колапс, краш-синдром, гостру недостатність дихання, кровообігу, нирок).
□ Хронічний експеримент – тривалий процес, який дає можливість вивчати динаміку розвитку хвороби. Його використовують для моделювання хронічних хвороб (атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, виразкової хвороби).
•Етапи патофізіологічного експерименту:
1) Планування експерименту. 2) Моделювання патологічного процесу, 3) Одержання інформації про зміни в організмі експериментальних тварин. 4) Аналіз і синтез отриманих результатів.
Для моделювання хвороб використовують методи:
- Метод видалення (видаленням підшлункової залози - цукровий діабет).
- руйнування (ушкодження) хірургічними впливами (перерізка нервів, руйнування нервових центрів, ушкодження тканин), фізичними факторами (іонізуюча радіація, температура й ін.), в) хімічними агентами (отрути, інгібітори), імунними впливами (протитканинні сироватки, антитіла).
- перевантажень. (функціональними перевантаженнями вищих центрів ЦНС моделюють неврози).
- створення дефіциту. (створюючи дефіцит кисню в барокамері моделюють гіпоксію).
- створення перешкод: а) перев’язуючи кровоносні судини, моделюють інфаркт міокарда, б) перев‘язуючи загальну жовчну протоку – механічну жовтяницю і т.ін.
- екзогенної індукції – вплив на організм специфічних збудників хвороб. Так моделюють інфекційні хвороби, злоякісні пухлини, алергію.
- трансплантації (пересадки) застосовують при вивченні злоякісних пухлин, склеротичних ушкоджень судин.
- експлантації - вивчення патологічних процесів поза організмом: а) у культурах тканин, б) на ізольованих органах.
Для одержання інформації про зміни в організмі експериментальних тварин використовуються наступні методи:
1) Морфологічні (макроскопічне дослідження, світлова й електронна мікроскопія й ін.). 2) Функціональні (електрокардіографія, енцефалографія, запис спірограм і т.ін.). 3) Біохімічні (визначення концентрації, гормонів, електролітів, продуктів обміну, активності ферментів). 4) Імунологічні (визначення титру антитіл, бласттрансформації лімфоцитів і ін.).
Здоров’я - це стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад.
Норма - це те, що найбільш часто зустрічається в популяції.
Хвороба є порушенням нормальної життєдіяльності організму при впливі на нього ушкоджуючих агентів, в результаті чого знижуються його пристосувальні можливості
Патологічний процес – це ще не обов’язково хвороба, однак не може бути хвороби без патологічного процесу.
Типові патологічні процеси - це процеси, які розвиваються за однаковими законами, незалежно від причини, локалізації, видових і індивідуальних особливостей організму (запалення, гарячка, пухлинний процес, місцеві розлади кровообігу, гіпоксія, голодування).
Патологічна реакція - це неадекватна і біологічно недоцільна відповідь організму на дію звичайних чи надмірних подразників. Патологічна реакція є проявом руйнівної, власне патологічної сторони патологічного процесу
Патологічний стан - це сукупність патологічних змін в організмі, які виникають внаслідок розвитку патологічного процесу. У вузькому розумінні слова - це стійке відхилення від норми, яке має біологічно негативне значення для організму (стан після ампутації кінцівок, рубець, втрата зубів і ін.).