
- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
5.6.1 Евакуаційні органи
Евакуаційні органи – органи ЦЗ і виконавчої влади, що планують, організують й контролюють евакуацію. До них ставляться: евакуаційні ко-місії, збірні евакопункти (ЗЕП), прийомні евакопункти (ПЕП), проміжні пункти евакуації (ППЕ). Евакуаційні комісії (міські, районні, об'єктові) планують евакуацію на заздалегідь розподілені території (населені пунк-ти), складають списки евакуйованих по об'єктах, створюють ЗЕПи, визна-чають способи евакуації, склад піших колон, їхні маршрути, вирішують питання транспортного забезпечення, готовлять ППЕ, ПЕПи та ін.
ЗЕПи організуються евакуаційними комісіями. Їм надається постій-ний номер, вони розвертаються в громадських будинках поблизу місць по-садки на транспорт або місць формування піших колон. До ЗЕПу припи-суються, як правило, кілька об'єктів (чисельність евакуйованих – 10...15тисяч осіб, максимально – 30тисяч).
Завдання ЗЕП:
збір, реєстрація, підготовка до відправлення евакуйованих;
організація посадки на транспорт, формування й відправлення ко-
лон;
інформація евакуйованих про обстановку в районах розміщення;
організація укриття евакуйованих при повітряній тривозі;
надання відомостей в евакуаційні комісії про кількість евакуйова-
них.
Для організації прийому і розміщення евакуйованого населення, а також для забезпечення його всім необхідним створюються приймальні комісії і приймальні евакуаційні пункти сільських районів. Приймальні евакуаційні комісії проводять свою роботу разом зі штабами і службами ЦЗ. До складу приймальної евакуаційної комісії села чи сільськогосподар-ського об'єкта входять відповідальні працівники державної адміністрації, представники торгівлі, громадського харчування, освіти, медичних, побу-тових та інших організацій.
Приймальна евакуаційна комісія району, села, об'єкта встановлює зв'язок з евакуаційною комісією міста і уточнює питання прийому і розмі-щення населення, графік руху ешелонів і автомобільних колон, чисель-ність людей.
Для прийому населення, що прибуває, влаштовують приймальні ева-
179
куаційні пункти (ПЕП) у школах, дитячих садках, клубах та інших громад-ських будівлях, бажано поблизу пунктів прибуття евакуйованого населен-ня. На ПЕП зустрічають евакуйованих, розподіляють за населеними пунк-тами, надають першу медичну допомогу, розселяють людей.
Розселяють евакуйованих у будинках і квартирах місцевих жителів (у порядку підселення), гуртожитках, клубах, пансіонатах та інших прида-тних для житла приміщеннях.
Підвали, погреби необхідно пристосувати під ПРУ. Місцеві жителі повинні бути готові поділитися з прибулими продуктами харчування, осо-бливо в перші дні приїзду, до того, як буде організоване їх постачання.
Завдання ПЕП:
прийом і реєстрація евакуйованих;
розміщення (розселення); створення необхідних умов для життя й побуту;
захист евакуйованих у випадку радіоактивного зараження місце-
вості.
У місцях розселення евакуйоване населення повинне суворо дотри-муватися розпоряджень місцевої адміністрації, органів ЦЗ. Його залучають до роботи в сільському господарстві, на лісогосподарському виробництві, на місцевих підприємствах і підприємствах, вивезених із небезпечної зони, які продовжують роботу в заміській зоні. У місцях розселення евакуйоване населення повинне суворо дотримуватися розпоряджень місцевої адмініст-рації, органів ЦЗ. Його залучають до роботи в сільському господарстві, на лісогосподарському виробництві, на місцевих підприємствах і підприємст-вах, вивезених із небезпечної зони, які продовжують роботу в заміській зо-ні.